Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 470/331/17
провадження № 61-31883св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлаков С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 22 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Кушнірової Т. Б., Базовкіної Т. М., Яворської Ж. М.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК", банк) звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором, укладеним між сторонами 19 вересня 2013 року, яка виникла станом на 30 квітня 2017 року в розмірі 47 213,14 грн.
В обґрунтування заявлених вимог банк посилався на те, що 19 вересня 2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором станом на 30 квітня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 47 213,14 грн, з яких: 4 734,57 грн заборгованість за кредитом, 36 604,13 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, 3 150 грн заборгованість з пені, 500 грн штраф (фіксована частина); 2 224,43 грн штраф (процентна складова).
Ураховуючи наведене банк просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Березнегуватський районний суд Миколаївської області рішенням від 04 липня 2017 року позов банку задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором б/н від 19 вересня 2013 року в розмірі 12 463,12 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 4 734,57 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом - 4 078,55 грн, заборгованості з пені та комісії - 3 150 грн, штрафу (фіксована частина) - 500 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" витрати зі сплати судового збору в розмірі 422,36 грн.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що у зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, що полягало у невиконанні договірних зобов`язань у визначений договором строк, виникла заборгованість, яка за винятком стягнення штрафу (процентної складової), оскільки нарахування процентної складової штрафу пов`язане не з порушенням зобов`язання, а з фактом звернення з позовом, що не відповідає сутності штрафу, як способу забезпечення виконання зобов`язання, та відсотків нарахованих за підвищеною відсотковою ставкою підлягає стягненню.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Апеляційний суд Миколаївської області рішенням від 22 серпня 2017 року рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 04 липня 2017 року змінив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором, яка станом на 30 квітня 2017 року становить 11 537,55 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 734,57 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 4 078,55 грн; штраф (фіксована частина) - 500 грн та штраф (процентна складова) - 2 224,43 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 806,40 грн судового збору.
Апеляційний суд мотивував рішення тим, що враховуючи умови договору та розрахунок заборгованості наданий банком щодо стягнення пені та штрафу, відсутні правові підстави для застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а тому рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог банку до ОСОБА_1 про стягнення одночасно пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за кредитним договором у розмірі 3 150 грн та штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500 грн, а також рішення в частині відмови в стягненні штрафу (процентної складової) в сумі 2 224,43 грн не може вважатися законним й обґрунтованим та підлягає зміні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" просить змінити рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 22 серпня 2017 року, в частині зменшення розміру заборгованості за процентами та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з процентів у повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що зменшуючи заборгованість за відсотками суд першої інстанції здійснив власний розрахунок заборгованості за відсотками за ставкою, яка була дійсною на день укладення договору, апеляційний суд погодився з таким висновком районного суду, однак суди не врахували підвищення відсоткової ставки.
Підписавши анкету-заяву від 19 вересня 2013 року та засвідчивши згоду з Умовами та Правилами надання послуг ОСОБА_1 приєднався до вказаних Умов та Правил, користувався кредитним лімітом, а відтак, погодився з такими умовами, розміром процентів за користування кредитом та порядком його зміни, що передбачений пунктами 1.1.1.17, 1.1.1.91, 1.1.2.3, 1.1.3.1.4, 1.1.3.1.9, 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг.
Враховуючи, що сторони погодили умови договору про зміну процентної ставки, обов`язок позичальника отримувати виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам, виходячи з того, що банк повідомив позичальника про зміну процентної ставки та після її підвищення відповідач не пред`явив вимоги щодо незгоди зі змінами та розірвання договору, вважається, що відповідач таким чином погодився зі змінами щодо збільшення розміру процентної ставки запропонованої банком. Таким чином у суду не було правових підстав для зменшення розміру заборгованості з процентів.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Березнегуватського районного суду Миколаївської області.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
29 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.
Фактичні обставини справи встановлені судами
19 вересня 2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 30 квітня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 47 213,14 грн, з яких: 4 734,57 грн заборгованість за кредитом; 36 604,13 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 3 150 грн заборгованість з пені; 500 грн штраф (фіксована частина); 2 224,43 грн штраф ( процентна складова).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального
права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Банк оскаржує судові рішення в частині зменшення розміру нарахованих ним відсотків за користування кредитними коштами, в частині вирішення позовних вимог АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про стягнення заборгованість за тілом кредиту - 4 734,57 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 4 078,55 грн; штраф (фіксована частина) - 500 грн та штраф (процентна складова) - 2 224,43 грн судові рішення не оскаржуються, а тому не є предметом касаційного перегляду.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПРИВАТБАНК").