Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 235/4699/18
провадження № 61-5789св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3
за зустрічною позовною заявою
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 грудня 2018 року в складі судді: Величко О.В. та постанову Донецького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у складі суддів: Агєєва О.В., Канурної О.Д., Санікової О.С.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя
Позов мотивовано ти, що з 10 березня 2006 року по 12 червня 2017 року вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. Від сумісного проживання мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 12 червня 2017 року шлюб між ним та відповідачкою розірваний. За час сумісного проживання ними, за спільні кошти, було придбано наступне майно: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, що розташована за вищевказаною адресою та придбана на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16 червня 2010 року. Враховуючи уточнені позовні вимоги просив суд:
- визнати спільну сумісну власністю подружжя житловий будинок АДРЕСА_1 з усіма будівлями та спорудами, ринковою вартістю 275620грн. та земельну ділянку площею 0,06га, кадастровий номер 1413200000:17:075:0375, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, ринковою вартістю 34780 грн.,
- визнати за ним, ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1, з усіма будівлями та спорудами, ринковою вартістю 137810грн. та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,06га, кадастровий номер 1413200000:17:075:0375, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, ринковою вартістю 17390грн.;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1, з усіма будівлями та спорудами, ринковою вартістю 137810 та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,06 га кадастровий номер 1413200000:17:075:0375, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ринковою вартістю 17390грн.;
- стягнути з ОСОБА_2 на його користь понесені судові витрати.
В серпні 2018 року ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, стягнення витрат на утримання будинку.
Позов мотивувала, що під час сумісного проживання у шлюбі з ОСОБА_1 придбали житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Під будівництво будівлі нею за особисті кошти була та приватизована земельна ділянка площею 0,600 га, кадастровий номер 14113200000:17:075:0375, про що виданий державний акт на право власності на землю.
В жовтні 2016 року за сумісні кошти вони з позивачем за первісним позовом, придбали мікроавтобус марки Mercedes Benz модель 312Д, об`єм двигуна 2874куб.см., 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований на її ім`я, вартість автомобіля на той час складала 130500грн. На початку квітня 2017 року ОСОБА_1 запропонував їй оформити генеральну довіреність на третю особу по справі ОСОБА_3, якому він здавав автомобіль в оренду, з метою отримання коштів на користь сім`ї, на що вона надала свою згоду.
18 квітня 2017 року нею ( ОСОБА_2 ) була видана нотаріальна довіреність на ім`я ОСОБА_3 . Після передачі автомобіля третій особі, 19.04.2017 року у них з відповідачем фактично припинились шлюбні відносини, відповідач особисто користувався коштами від здачі вказаного автомобіля в оренду. 02 жовтня 2017 року приватним нотаріусом була засвідчена її заява про анулювання довіреності.
Окрім того, за період з 25 квітня 2017 року по 26 липня 2018 року нею було сплачено комунальні платежі у розмірі 31756,98грн., платежі на охорону спірного будинку за період з 24 квітня 2017 року по 31 грудня 2017 року в розмірі 2250грн., та сплачено 43291,20грн. за матеріали для збереження будинку.
Вважає, що відповідач повинен їй відшкодувати 50% сплачених нею платежів, зокрема 50% комунальних платежів у розмірі 15878,49грн., 50% коштів, сплачених для охорони будівлі - у розмірі 1125грн. та 50 % вартості матеріалів, придбаних нею для збереження будинку - в розмірі 21645,60грн. Всього ОСОБА_1 повинен відшкодувати їй понесених витрат на суму 39774,09 грн.
Також, ОСОБА_2 зазначала, що має право на збільшення своєї частки в спільному майні подружжя, оскільки відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не переймався матеріальним забезпеченням сім`ї, отримані кошти від використання сумісного майна, а саме мікроавтобуса Mercedes Benz, використав не на користь інтересів сім`ї, укрив від розподілу транспортний засіб, як спільне нажите майно, їх неповнолітня дитина проживає з нею.
Враховуючи наведене, просила суд здійснити розподіл майна наступним чином:
- визнати спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з встановленням їй збільшеної долі в частині виділення 3/4 долі будинку;
- ОСОБА_1 виділити 1/4 частину вказаного будинку, вартість 1/4 частини якого, за згодою відповідача покласти на депозитний рахунок суду;
- визнати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 14113200000:17:075:0375, площею 0,06га, її ( ОСОБА_2 ) особистою власністю;
- мікроавтобус Mercedes Benz модель 312 Д, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 130500грн., передати відповідачу ОСОБА_1, провівши взаємозалік зустрічних вимог з урахуванням вартості долі відповідача в частині виділеної йому долі будинку і половини вартості автобуса Mercedes Benz, що належить їй ( ОСОБА_2 );
- відшкодувати кошти від вартості виділеної долі будинку ОСОБА_1 на її користь у розмірі 50% за понесені витрати на утримання будинку та на його охорону в розмірі 39774,09грн.;
- стягнути з ОСОБА_1 на її користь судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішення Красноармійського міськрайонного суду від 12 грудня 2018 року, яке залишене без зміни постановою Донецького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,06га, кадастровий номер 1413200000:17:075:0375, яка розташована за цією ж адресою.
Поділено спірні житловий будинок та земельну ділянку, що є спільною сумісною власністю подружжя, наступним чином: - визначено за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частини житлового будинку та земельної ділянки.
Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано спірний житловий будинок спільною сумісною власністю подружжя. Визнано право власності за сторонами по 1/2 частині вказаного житлового будинку з надвірними спорудами. Визнано рівними ідеальні частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в транспортному засобі - мікроавтобусі MERCEDES BENZ реєстраційний номер НОМЕР_1, який є сумісно нажитим майном і залишити транспортний засіб у їх спільній частковій власності.
Визнано за сторонами право власності по 1/2 частині мікроавтобуса MERCEDES BENZ реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати щодо оплати комунальних послуг та утримання будинку в сумі 29699,97грн., понесені судові витрати у розмірі 3990,07грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою від 17 грудня 2018 року виправлено описку у резолютивній частині оскаржуваного рішення, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати щодо оплати комунальних послуг та утримання будинку в сумі 37754,35грн., а також понесені судові витрати у розмірі 6074,76грн.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи частково у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з встановлених ним обставин справи, фактичних правовідносин, що виникли між сторонами та застосував норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини. Зокрема з того, що спірне майно (житловий будинок, земельна ділянка та автомобіль) придбано в період шлюбу, є сумісно нажитим майном подружжя, яке належить їм на праві спільної сумісної власності і виходячи з принципу рівності часток чоловіка та дружини, визначив ідеальні частки подружжя в цьому майні по 1/2 за кожним. Пославшись на ст.70 СК України, та проаналізувавши доводи сторін та надані ними докази щодо наявності (відсутності) обставин, які мають значення для вирішення питання відступу від засади рівності часток подружжя при поділі майна, прийшов до висновку про недоведеність позивачем за зустрічним позовом її вимог в частині обґрунтування збільшення її частки в спірному будинку до 3/4, та зменшенню частки колишнього чоловіка до 1/4.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано справу з Красноармійського міськрайонного суду Донецької області № 235/4699/18.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди послалися на ч.ч.2, 3 ст.70 СК України, згідно якої при вирішенні спору про поділ майна суд може відступати від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищів чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї; за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Проте ця обставина залишилась поза увагою суду.
Разом з тим, суди не врахували фактичні обставини справи і не надали належної оцінки доказам, наданим на їх підтвердження. А саме, не враховано, що відповідачем не заявлено та фактично скрито від розподілу спільне майно, а саме автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1, придбаний ними у жовтні 2016 року за 130500грн. (5000 дол. США) і зареєстрований на її ім`я. На вказаний автомобіль нею ( ОСОБА_2 ), на прохання позивача, 18 квітня 2017 року було видано нотаріальну довіреність на ім`я третьої особи ОСОБА_3, нібито для отримання прибутку ввід оренди в інтересах родини. Але 17 квітня 2017 року, ОСОБА_1, одноосібно, отримав від ОСОБА_5 за вказаний автомобіль 5700 дол. США (що за курсом НБУ станом на 17 квітня 2017 року складало 152817грн.), про що свідчить розписка, яка є в матеріалах справи. При цьому ОСОБА_1 про отримані гроші за автомобіль нічого не сказав, привласнивши їх.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
24 квітня 2019 року надійшов відзив від ОСОБА_3, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а судові рішення без змін так як постановленні з додержанням норми матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 березня 2006 року (а.с.8 т.1).
Від сумісного проживання мають неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9 т.1).
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 15.06.2017 року шлюб між сторонами розірвано. В рішенні суду зазначено про те, що фактично шлюбні відносини між подружжям припинено з травня 2017 року (а.с.10 т.1).
Судами встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_2 є власником житлового будинку, загальною площею 117,3кв.м., житловою площею 63,3кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12 т.1), та земельної ділянки, площею 0,06га, кадастровий номер 14113200000:17:075:0375, що розташована за вищевказаною адресою (а.с.11 т.1).
На підтвердження права власності на земельну ділянку суду першої та апеляційної інстанції надано копію договору купівлі-продажу від 16 червня 2010 року, за яким земельна ділянка придбана ОСОБА_2 у гр. ОСОБА_6, та копію державного акту на право власності на землю серії НИ №439263, якого також вбачається, що власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, є ОСОБА_2 (а.с.70, 133-134 т.1).