Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 645/482/17
провадження № 61-35589св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова
від 01 червня 2017 року у складі судді Сілантьєвої Е. Є. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б. Бурлака І. В., Карімової Л. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_6,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 107 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій відповідача по відношенню до позивача: нецензурної лайки, образ та погроз фізичної розправи, поширенням відеозапису цих подій в мережі Інтернет серед широкого кола осіб, що вплинуло на репутацію позивача в колективі та суспільному житті.
Позовна заява мотивована тим, що 31 грудня 2016 року під час виконання позивачем службових обов`язків у складі екіпажа патрульної поліції разом з іншим інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції м. Харкова ГУНП у Харківській області ОСОБА_4., під час з`ясування ОСОБА_4 обставин щодо порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля Honda Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5 на місце пригоди прибув запрошений цим водієм для захисту своїх інтересів ОСОБА_2, який жодних документів на підтвердження того, що він є фахівцем права не надав.
При спілкуванні з позивачем, ОСОБА_2 ображав останнього, принижував його честь, гідність, погрожував йому фізичною розправою, принижував його репутацію перед підлеглими. При цьому відповідач здійснював відеозапис цього "спілкування" на відеозаписуючий пристрій. Також позивач зазначив, що відповідач на сайті в мережі Інтернет " youtube.com " на "своєму" каналі
під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4 " (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3 розмістив, тобто оприлюднив необмеженому колу осіб (станом на ІНФОРМАЦІЯ_5. - 82801 перегляд), відео, на якому він ображає, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, погрожує останньому, кричить на позивача, вказує, що тому треба робити, виконуючи свої обов`язки (відео додається до позову на електронному носії інформації). Також таке саме відео ОСОБА_2 розмістив і на своїй особистій сторінці у соціальній мережі "ВКонтакті" (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_6. де станом на ІНФОРМАЦІЯ_7. - 942 перегляди), яке знаходиться у вільному доступі для всіх користувачів мережі Інтернет.
Короткий зміст рішень суду першої інстанцій
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 червня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 06 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що висловлені відповідачем зауваження з приводу непрофесійних дій позивача за своїм змістом є допустимою в розумінні статті 10 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року критикою публічної особи, якою є позивач в ролі поліцейського при виконання службових обов`язків, а образливі висловлювання, та погрози фізичною розправою з боку відповідача на адресу позивача можуть бути підставою для адміністративної відповідальності.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 вересня 2017 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01 червня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов вірного висновку, що публічна особа, якою є позивач, повинна бути готова до критики, межа якої у порівнянні з пересічною особою є ширшою. Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд також погодився з висновками суду першої інстанції про наявність у позивача, з урахуванням наявних у нього владних повноважень, реальної можливості застосувати повноваження інспектора поліції для припинення образливих висловлювань та погроз на свою адресу з боку ОСОБА_2 в установленому законом порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалені у справі судові рішення є незаконними та необґрунтованими. Обставини, які мають значення для справи, та докази но справі досліджені судом не повно, не всебічно, чим порушено принцип змагальності та диспозитивності.
Заявник зазначає, що суди фактично проігнорували факт образи і погроз з боку відповідача, у повній мірі не врахували, що скриншоти та акт
веб-сторінки, які були долучені до матеріалів справи є належними доказами, які підтверджують те, що автором та поширювачем відео є саме відповідач.
Аргументом касаційної скарги також указано те, що позивачем обрано вірний спосіб захисту, а саме цивільно-правовий, оскільки в діях відповідача відсутні склади будь-яких адміністративних та кримінальних правопорушень.
Доводи інших учасників справи
Заперечення ОСОБА_2 аргументовані тим, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують. Просить касаційну скарга залишити без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31 грудня 2016 року інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції м. Харкова ГУНП у Харківської області ОСОБА_4. був зупинений автомобіль Honda Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, внаслідок порушення останнім Правил дорожнього руху. Разом з інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції м. Харкова ГУНП у Харківської області ОСОБА_4, в одному екіпажі патрульної поліції знаходився виконуючий обов`язки заступника командира роти лейтенант поліції - позивач ОСОБА_1, який також виконував функцію по охороні правопорядку, та знаходився при виконанні своїх службових обов`язків.
Через деякий час на місці зупинки транспортного засобу приїхав відповідач по справі - ОСОБА_2, який представився представником водія
ОСОБА_5 за усною домовленістю, але доказів на підтвердження цього відповідно до вимог статей 270, 271 КУпАП робітниками поліції не надав.
У судовому засіданні досліджувалось відео, яке було надано позивачем в якості доказу по справі, та на якому знайшло своє відображення "спілкування" лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспекторів поліції ОСОБА_4, ОСОБА_7., ОСОБА_8 та водія ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_2 Зазначене "спілкування" відбувалось напроти супермаркету, у денний час доби, та як вбачається з відео, поряд постійно проходили люди, які звертали увагу на конфлікт, який відбувається. При цьому ОСОБА_2 дійсно висловлювався нецензурною лайкою на адресу лейтенанта поліції ОСОБА_1 та інших поліцейських, також принизливо висловлювався на їх адресу, та перешкоджав робітникам поліції виконувати свою роботу.