Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа №629/367/17
провадження №61-41862св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - комунальне підприємство "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області,
треті особи: ОСОБА_2, комунальне підприємство "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області
від 13 березня 2018 року у складі судді Каращука Т. О. та постанову апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року у складі колегії суддів Яцини В. Б., Бурлака І. В., Кружиліної О. А.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Житлова управляюча компанія" Лозівської міської ради Харківської області (далі - КП "ЖУК", комунальне підприємство), треті особи: ОСОБА_2, комунальне підприємство "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області (далі - КП "Теплоенерго"), в якому просив: визнати незаконними дії відповідача щодо здійснення агресивної підприємницької практики, яка фактично містить елементи примусу, докучання та неналежного впливу у відношенні до нього та нарахування йому грошових зобов`язань попереднього власника за адресою: АДРЕСА_1, за послуги, які він від КП "ЖУК" не отримував, та грошових зобов`язань за теплопостачання за вказаною адресою, які він також не отримував у зв`язку з відсутністю технічної можливості; зобов`язати відповідача у майбутньому утриматися від агресивної підприємницької практики, яка фактично містить елементи примусу, докучання та неналежного впливу у відношенні до нього та не нараховувати йому грошові зобов`язання щодо житлово-комунальних послуг, які він не отримував, а також не пред`являти йому квитанції, повідомлення та вимоги, які містять інформацію щодо нарахування йому грошових зобов`язань за вище вказаною адресою; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
Позов мотивовано тим, що позивач є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 06 серпня 2013 року.
Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо укладення з ним договорів на надання житлово-комунальних послуг, вказуючи на те, що до минулих боргів відношення не має, просив відкрити новий особовий рахунок і здійснювати нарахування з моменту виникнення у нього права власності, звертав увагу також на те, що в квартирі відсутні прилади опалення, що виключає отримання теплової енергії або послуг з централізованого опалення.
Позивач отримав попередження про відключення системи каналізації за його адресою на ім`я попереднього власника ОСОБА_3, а після звернення до КП "ЖУК", відповідач почав вказувати в квитанціях його прізвище.
Позивач вважає, що КП "ЖУК" застосовує агресивну підприємницьку практику щодо нього. Заборгованість попереднього власника відповідачем не списана, незважаючи на його заяви. Пропозицій укласти договори від відповідача не надходило.
Посилається на те, що брав участь у антитерористичній операції та після демобілізації зіткнувся з фінансовими труднощами, а відповідач у цей період звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з нього заборгованості, чим завдав моральної шкоди, розмір якої позивач оцінив в суму 50 000 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 березня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що позивачем не дотримано порядок відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та узгодження з міжвідомчою комісією Лозівської міської ради Харківської області. Вимога позивача стягнути моральну шкоду з відповідача у розмірі 50 000 грн, є недоведеною. Позивачем не обґрунтовано, які саме фізичні і душевні страждання були ним перенесені, як змінився його спосіб життя у зв`язку з вказівкою в квитанції на оплату житлово-комунальних послуг загального боргу по комунальним платежам та надісланням повідомлень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для призначення розгляду справи в порядку спрощеного провадження, оскільки провадження у справі було відкрито 07 лютого 2017 року. Розгляд справи в порядку спрощеного провадження призвело до звуження процесуальних прав позивача, порушено принцип безпосередності судового розгляду.
Відзив на позов та додані до нього документи подані з порушенням встановленого статтею 178 ЦПК України порядку, тому є недопустимими доказами та безпідставно прийняті судом до уваги.
Судами проігноровано ті обставини, що між позивачем і відповідачем відсутні будь-які договірні відносини. У квартирі позивача відсутні прилади опалення, що виключає можливість отримання ним теплової енергії або послуги з централізованого опалення. Відповідачем фактично визнана відсутність технічної можливості для надання послуг з постачання теплової енергії, тому підстави для нарахування плати за такі послуги є безпідставним.
Судами попередніх інстанцій не застосовано положення статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів", якою передбачено форму захисту від агресивної підприємницької практики, що містить елементи примусу та істотно впливає на свободу вибору або поведінку споживача.
Також судами проігноровано положення частини одинадцятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", якою передбачено, що будь-які додаткові роботи (послуги), виконані (надані) виконавцем без згоди споживача, не створюють для споживача будь-яких зобов`язань щодо їх оплати.
Нарахування відповідачем грошових зобов`язань по квартирі позивача без жодних правових підстав, надсилання на його адресу повідомлень про вказані грошові зобов`язання є агресивною підприємницькою практикою, що заборонено законом.
Протиправними діями відповідача, в тому числі його звернення до суду з заявою про видачу судового наказу, порушено права позивача, як споживача житлово-комунальних послуг та завдано йому моральної шкоди.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, КП "ЖУК", заперечує проти доводів позивача та просить залишити ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів" агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.
При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться: 1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції; 2) вживання образливих або загрозливих висловів; 3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача; 4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб`єктом господарювання; 5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.