Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 2-5237/14
провадження № 61-30441св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
заінтересована особа - Перша черкаська державна нотаріальна контора, третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 14 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Бондаренка С. І., Храпка В. Д.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, заінтересована особа - Перша черкаська державна нотаріальна контора, третя особа - ОСОБА_3, з позовом, в якому просив: визнати недійсною відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 ; визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом: на житловий будинок з надвірними спорудами по
АДРЕСА_1 ; на вклади у філії ВАТ КБ "Надра" з відповідними відсотками та компенсацією; на земельну ділянку за адресою:
АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку площею 1,97 га, розташовану в адміністративних межах Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області; на майновий пай в ППА "Коровинці" в с. Коровинці Недригайлівського району Сумської області; визнати за ним право власності на Ѕ частину вказаного майна та коштів, оскільки воно придбане в шлюбі з померлою ОСОБА_4 та є спільним майном подружжя.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача - ОСОБА_4, якій належав житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 869,8 кв. м, розташована на території Черкаської міської АДРЕСА_2 по АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку за вищезазначеною адресою. Спадкоємцями першої черги на спадкове майно за законом став позивач та син померлої ОСОБА_2, між якими досягнуто домовленості про те, що ОСОБА_1 відмовляється від Ѕ частини на спадщину, а відповідач в свою чергу сплачує останньому грошові кошти за цю частину. Проте, зі спливом чотирьох років ОСОБА_2 зареєстрував право на спадщину на себе, а грошові кошти позивачу за його частину не повернув.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Суди розглядали справу неодноразово.
Рішенням Соснівського районного суду Черкаської області від 23 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 13 жовтня 2015 року, позов задоволено. Визнано недійсною відмову ОСОБА_1 від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 Визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 березня 2009 року на житловий будинок з надвірними спорудами, від 11 березня 2010 року на вклади з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією у філії ВАТ КБ "Надра", від 01 червня 2010 року на земельну ділянку площею 869,8 кв. м, від 13 жовтня 2011 року на майновий пай в ППА "Коровиці".
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення суду першої та ухвалу апеляційного суду скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2017 року у складі судді Мельник І. О. позов задоволено.
Визнано недійсною відмову ОСОБА_1 від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2
Визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом:
- від 06 березня 2010 року на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;
- від 11 березня 2010 року на вклади з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією у філії ВАТ КБ "Надра";
- від 01 червня 2010 року на земельну ділянку площею 869,8 кв. м
по АДРЕСА_1 ;
- від 01 червня 2010 року на земельну ділянку площею 1,97 га, розташовану в адміністративних межах Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області;
- від 13 жовтня 2011 року на майновий пай в ППА "Коровинці" в с. Коровинці Недригайлівського району Сумської області.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 869,8 кв. м, розташованої в
АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину майнового паю в ППА "Коровинці" (КСП "Комінтерн"), с. Коровинці Недригайлівського району Сумської області.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 1,97 га, розташованої в адміністративних межах Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Визнано за ОСОБА_1 . право власності на вклади з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться у філії ВАТ КБ "Надра" Черкаське регіональне управління, на картковому рахунку на суму 2529,58 грн, на депозитному рахунку на суму 63 647,50 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач, підписуючи заяву про відмову від спадщини, вважав що фактично укладає договір довічного утримання, що не оспорювалось сторонами в судовому засіданні. Внаслідок даного договору відповідач зобов`язувався сплатити позивачу кошти за його частину у спільному майні подружжя та утримувати його до смерті, проте скориставшись своїми правами як спадкоємця, не дотримав домовленості. Крім того, позивач ОСОБА_1, звернувшись до нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини на користь відповідача
ОСОБА_2 , помилявся щодо обставин, які мають істотне значення, як передбачено диспозицією статті 229 ЦК України, що є підставою для визнання правочину недійсним.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 14 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що заява про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 від 12 січня 2010 року була подана ним внаслідок помилки щодо природи вказаного правочину, його прав та обов`язків. При цьому, своїм правом на відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини позивач, відповідно до вимог частини шостої статті 1273 ЦК України, не скористався.
Недотримання відповідачем своїх зобов`язань, а саме сплати коштів за частину ОСОБА_1 у спільному майні подружжя та утримання його до смерті не можна вважати помилкою щодо природи вказаного правочину, яка може бути підставою для визнання заяви недійсною.
Крім того, як вбачається із заяви ОСОБА_1, підписаної ним власноручно, нотаріусом були роз`яснені положення статей 60-63 СК України, а заявником вказано, що на отримання свідоцтва про право власності на майно у спільному майні подружжя він не претендує, оскільки спадкове майно являється особистою власністю дружини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене цим судом рішення із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 визнав позов повністю, разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог (за наявності їх повного визнання відповідачем), апеляційний суд, не обґрунтував порушення прав, свобод чи інтересів інших осіб, зокрема третьої особи - ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що боргові зобов`язання між відповідачем та третьою особою, які виникли у 2011 році, не впливають на правовідносини щодо спадкування, які виникли після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . В даному випадку апеляційний суд упереджено надав перевагу інтересам третьої особи в порівнянні з інтересами позивача.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що позивач, підписуючи заяву про відмову від спадщини, вважав, що фактично укладає договір довічного утримання. Внаслідок укладення даного договору, відповідач зобов`язувався сплатити позивачеві кошти за його частину у спільному майні подружжя та утримувати його до смерті. Вказане не оспорювалося сторонами в судовому процесі, а тому не підлягало доведенню в межах даного спору.
Також суд апеляційної інстанції залишив поза увагою покази свідків, допитаних в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції не дав правової оцінки доказам позивача на підтвердження наявності помилки при відмові від спадщини, зокрема, залишив поза увагою похилий вік позивача, його незадовільний стан здоров`я, потребу у сторонньому догляді та матеріальній допомозі, наявність єдиного житла, у якому він зареєстрований та продовжує проживати (навіть після відмови від спадщини). Тобто сукупність вказаних обставин підтверджує вчинення позивачем відмови від спадщини під впливом помилки.
Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що земельну ділянку площею 1,97 га, розташовану в адміністративних межах Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області померла ОСОБА_4 отримала у власність на підставі державного акту; майновий пай в ППА "Коровинці" (КСП "Комінтерн") - на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай; житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 869,8 кв. м за цією ж адресою - на підставі договорів купівлі-продажу, укладених в період шлюбу.
Отже, вказане майно є спільною сумісною власністю позивача та спадкодавця, а не особистою власністю лише померлої. Крім того, позивач не міг лише підписанням однієї заяви у нотаріуса про те, що він не претендує на видачу свідоцтва про право власності у спільному майні подружжя, позбавитись свого майна, яке належить йому за Законом.
Позивач ОСОБА_1, звернувшись до нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини на користь відповідача ОСОБА_2 помилявся щодо обставин, які мають істотне значення. Дана заява суттєво погіршувала його становище по відношенню до норм діючого цивільного законодавства та норм кодексу про шлюб та сім`ю, яким регулювались правовідносини з померлою дружиною. Тобто, позивач відмовився не тільки спадкувати після дружини, а й відмовився від своєї частки спільного сумісного майна подружжя, чим значно погіршив свій майновий стан, оскільки на час відкриття спадщини іншого житла, нерухомого майна та грошових заощаджень не мав.
Крім того, заявник посилається на те, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції було подано третьою особою ОСОБА_3 без оплаченого судового збору. В свою чергу, суд апеляційної інстанції, прийняв апеляційну скаргу до розгляду та розглянув справу по суті.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі наведених норм, касаційну скаргу разом з цивільною справою передано до Верховного Суду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, представник ОСОБА_3, заперечує проти доводів позивача та просить залишити ухвалене у справі рішення апеляційного суду без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.