Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 759/225/16-ц
провадження № 61-23684св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, в тому числі в інтересах малолітнього ОСОБА_2,
відповідачі - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва", ОСОБА_3, в тому числі в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
третя особа - Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року у складі судді Шум Л.М. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 2 березня 2017 року у складі суддів: Немировської О.В., Соколової В.В., Чобіток А.О.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2, 2013 року народження, звернулася з позовом до Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва", ОСОБА_3, в тому числі в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6, про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 , вселити її та сина в ізольовану житлову кімнату площею 14,00 кв.м. виділивши їм в користування вказану кімнату, змінити умови договору найму житлового приміщення розділивши особовий рахунок на вказану вище квартиру та зобов`язати КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" укласти з позивачкою окремий договір найму житлового приміщення на ізольовану житлову кімнату площею 14.00 кв.м. та відкрити відповідний рахунок для сплати витрат по комунально-житловим та іншим витратам.
Позов мотивовано тим, що відповідачка ОСОБА_5 11 січня 1978 року отримала ордер на вселення у трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 на сім`ю з чотирьох осіб, а саме: ОСОБА_5, її чоловік ОСОБА_7 та їх дві дочки ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Зазначена вище квартира на сьогоднішній день перебуває в комунальній власності територіальної громади Святошинського району м. Києва, оскільки Розпорядження про приватизацію вказаного вище житла від 10 лютого 1997 року рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02 липня 2015 року було визнано недійсним.
У спірній квартирі зареєстровано шість осіб, а саме: позивачка, її син та відповідачі. Проте, позивачка та її син з квітня 2013 року у вказаному житловому приміщенні не проживають, оскільки відповідачі замінили замки у вхідних дверях та не надають позивачці доступу до квартири, при цьому, остання іншого житла не має, а тому просила її позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині її вселення разом з її сином в спірне житлове приміщення залишено без розгляду за заявою представника позивачки ОСОБА_10
Представник позивача подала заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до яких остаточно просила суд встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши позивачці та її сину в окреме користування ізольовану житлову кімнату площею 9,40 кв.м., змінити умови договору найму житлового приміщення розділивши особовий рахунок на вказану вище квартиру та зобов`язати КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" укласти з позивачкою окремий договір найму житлового приміщення на ізольовану житлову кімнату площею 9,40 кв.м. та відкрити відповідний рахунок для сплати витрат по комунально-житловим та іншим витратам.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 15 листопада 2016 року, що залишене без зміни ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 2 березня 2017 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що сторонами фактично не встановлено порядку користування спірним житловим приміщенням, у зв`язку з неприязними стосунками, при цьому, метраж житлової площі спірної квартири не дозволяє виділити позивачці та її малолітньому сину окрему житлову кімнату без порушенням житлових прав інших зареєстрованих осіб у вказаному житловому приміщенні, в тому числі, малолітніх. Крім того, КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" не має повноважень укласти з позивачкою окремий договір найму житлового приміщення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення яким розділити особовий рахунок на квартиру з укладенням окремих договорів найму у відповідності з встановленим порядком користування у співвідношенні 2/7 частини всіх комунальних витрат за ОСОБА_1 та 5/7 частин всіх комунальних витрат за ОСОБА_3 Зобов`язати КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" укласти окремий договір найму житлового приміщення на ізольовану житлову кімнату площею 9,4 кв.м.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Шевченківського районного суду м. Києва вищезазначену цивільну справу № 761/9352/15-ц.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції та апеляційний суд ухвалили судові рішення з порушенням норм матеріального права, бо суди не застосували норм права, що підлягали застосуванню та висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Скаржник вказує, що судами не взяті до уваги ст.63 та ст.104 Житлового кодексу відповідно до яких наймач житлового приміщення не може вимагати встановлення порядку користування житловим приміщенням, власником якого він не є.
Суд помилково застосував до спірних правовідносин норми Цивільного кодексу та не застосував норми ст.104 Житлового кодексу і не врахували правової позиції Пленуму Верховного суду України викладеній в пункті 16 Постанови №2 від 12 квітня 1985 року, оскільки член сім`ї наймача вправі вимагати укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, яка припадає на нього може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст.63 Житлового кодексу.
Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу
У запереченнях до касаційної скарги, поданих у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, відповідач просить відхилити касаційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної без змін, як законні і обґрунтовані.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що відповідачка ОСОБА_5 11 січня 1978 року отримала ордер на вселення у трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 на сім`ю з чотирьох осіб, а саме: ОСОБА_5, її чоловік ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 11).
Встановлено, що в спірній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано сім осіб, а саме: сторони по справі: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та малолітні: ОСОБА_4, 2000 р.н., ОСОБА_11, 2013 р.н. та ОСОБА_12, 2014 р.н. (а.с. 82).