П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 128/3959/16-ц
провадження № 61-2422 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В.М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова В.Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - керівник Селянського (фермерського) господарства "Ромашка" Вайна Дмитра Васильовича, Селянське (фермерське) господарство "Ромашка",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Ромашка", подану представником Мельником Юрієм Миколайовичем, на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 25 вересня 2018 року в складі судді Ганкіної І. А. та постанову Вінницького апеляційного суду від 27 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Медвецького С. К., Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,4436 га, кадастровий номер 0520687600:01:002:0015, що розташована в с. Степанівка, Вінницького району Вінницької області, укладений з Селянським (фермерським) господарством "Ромашка" (далі - С(Ф)Г "Ромашка") 12 листопада 2012 року, яка належить йому на праві приватної власності, та зобов`язати С( Ф )Г " Ромашка " повернути йому цю земельну ділянку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він, як власник цієї земельної ділянки, з цим господарством договір оренди не укладав. Про договір оренди від 2012 року, нібито укладений між ним та С(Ф)Г "Ромашка", він дізнався лише у 2016 році. Підпис під договором стоїть не його, такий договір він не підписував і наміру укладати договір оренди не мав.
Вважає, що договір не відповідає актам цивільного законодавства та підлягає визнанню недійсним відповідно до статей 215, 203 ЦК України, оскільки укладений за відсутності волевиявлення орендодавця.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 25 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 27 грудня 2018 року, позов задоволено частково.Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 12 листопада 2012 року щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0520687600:01:002:0015 площею 2,4436 га, що розташована в с. Степанівка Вінницького району Вінницької області, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 Зобов?язано С(Ф)Г "Ромашка" повернути ОСОБА_1 цю земельну ділянку. У задоволенні позову ОСОБА_1 до керівника С(Ф)Г "Ромашка" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірний правочин укладено за відсутності волевиявлення власника землі на його укладення, що відповідно до статей 203, 215 ЦК України є підставою для визнання правочину недійсним. Також суди дійшли висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності, оскільки правовідносини за спірним додатковим договором між сторонами в установленому законом порядку не виникли, позивач дізнався про існування договору оренди лише в 2016 року, а тому саме цей строк у розумінні частини першої статті 261 ЦК України і є початком перебігу строку позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
С(Ф)Г "Ромашка" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалені в цій справі судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно не застосовано наслідки спливу позовної давності, оскільки позивач з 2013 року отримував від відповідача орендну плату за користування земельною ділянкою, відповідач використовував земельну ділянку впродовж 2013 - 2018 років для вирощування сільськогосподарської продукції, а тому позивач не міг не знати про порушення свого права.
Крім того, заявник вважає, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, встановлених у статтях 175, 177 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 067951, виданого Управлінням Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області 30 травня 2012 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,4436 га, яка розташована на території Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Відповідно до договору оренди землі від 12 листопада 2012 року, ОСОБА_1 передав в строкове платне користування С(Ф)Г "Ромашка" земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,4436 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 8 років.
Цей договір оренди 25 листопада 2013 року був зареєстрований Реєстраційною службою Вінницького районного управління юстиції Вінницької області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Суди також установили, що підпис у договорі оренди землі від 12 листопада 2012 року та підпис в графі "Власник земельної ділянки" у акті приймання-передачі об?єкта оренди від 27 листопада 2013 року, про існування яких позивач дізнався лише у лютому 2017 року, виконано не ОСОБА_1, а іншою особою.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.