Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 235/4359/16-ц
провадження № 61-31462св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 8 лютого 2017 року у складі головуючого судді Назаренко Г.В. та рішення апеляційного суду Донецької області від 3 травня 2017 року у складі суддів: Соломахи Л.І., Груіцької Л.О., Новикової Г.В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, трьох процентів річних від простроченої суми та індексу інфляції за час прострочення.
Позов мотивовано тим, що з травня 2014 року позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від якого мала сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після припинення подружніх стосунків сторін проживає разом з ОСОБА_1 ..
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2012 року з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3, в розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 лютого 2012 року.
Посилаючись на те, що відповідач аліменти своєчасно не сплачував, заборгованість по аліментам за період з 1 червня 2014 року по 29 лютого 2016 року згідно довідки Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції від 1 березня 2016 року складає 27474,00 грн., просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь: пеню за прострочення сплати аліментів за період з 1 червня 2014 року по 31 березня 2016 року відповідно до ст.196 СК України у сумі 90885,72 грн.; три проценти річних від простроченої суми за період з 1 липня 2014 року по 30 березня 2016 року відповідно до ст. 625 ЦК України у сумі 1445,21 грн.; індекс інфляції за час прострочення з липня 2014 року по березень 2016 року у сумі 17253,67 грн..
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 8 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення аліментів за період з 1 червня 2014 року по 31 березня 2016 року в сумі 6879 гривень 01 копійки, на відшкодування сплаченого судового збору 68 гривень 71 копійку, витрат на правову допомогу 219 гривень 45 копійок, а всього стягнути 7167 гривень 01 копійок.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з підстав його обґрунтованості та доведеності в частині прострочення сплати відповідачем аліментів на утримання сина. Постановляючи рішення та стягуючи з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 прострочену суму аліментів, суд прийшов до висновку, що заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача, оскільки він будучи зобов`язаним до сплати аліментів за рішенням суду, та будучи працездатним і, без поважних причин, зобов`язань по сплаті аліментів не виконував.
Суд першої інстанції, обчислював пеню, виходячи з розміру заборгованості в період з квітня по серпень 2015 року - 309, 60 грн., за вересень по жовтень 2015 року - 350, 10 грн. за кожний місяць. Посилаючись на ці обставини, суд першої інстанції вважав, що заборгованість має обчислюватися, виходячи з розміру допомоги по безробіттю, яка виплачувалася відповідачу в цей період
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 3 травня 2017 року рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 8 лютого 2017 року змінено: збільшено розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 1 червня 2014 року по 31 березня 2016 року в сумі 8 481 грн. 73 коп., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору 178 грн. 12 коп., на відшкодування судових витрат на правову допомогу у розмірі 270 грн. 90 коп..
В частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми аліментів та індексу інфляції за час прострочення сплати аліментів залишено без змін.
Апеляційний суд, змінюючи рішення районного суду в частині стягнення пені за прострочення сплати аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 виходив з того, що розмір заборгованості по аліментам, який утворився у відповідача в період з 1 червня 2014 року по 31 березня 2016 року та до теперішнього часу не погашений (27 863,68 грн.), а тому розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача (8481,73 грн.), з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов`язку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 08 червня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить змінити судові рішення, а саме просить стягнути на її користь з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 90 885, 20 грн.; 3% річних за користування її грошима в розмірі 1 445,21 грн.; суми індексацій в розмірі 17 253, 67 грн.; судові витрати, які на час звернення до суду з позовом складають 4 606, 81 грн..
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з Красно армійського міськрайонного суду Донецької області зазначену вище цивільну справу № 235/4359/16-ц.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2017 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами постановлено судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що нею при подачі позову наведено правильний розрахунок пені, всупереч судової практики, на яку посилається суд першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції не застосовано правильний розрахунок судових витрат на правову допомогу.
Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу
Заперечень на касаційну скаргу не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 14 травня 2011 року по 7 березня 2014 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 .
Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про його народження.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2012 року зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 лютого 2012 року до досягнення дитиною повноліття.
Як встановлено судами, відповідно до довідки Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 2/1784 від 19 грудня 2016 року заборгованість ОСОБА_2 по аліментам за період з 01 червня 2014 року по 31 березня 2016 року становить 27 863,68 грн. (а.с. 80).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.