Постанова
Іменем України
16 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 756/9340/15-ц
провадження № 61-33293св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач -Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
відповідач -ОСОБА_1 ,
треті особи: ОСОБА_2, Приватне підприємство "Канівська транспортно-експедиційна компанія "КАТРЕК" (на час касаційного розгляду ліквідовано)
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2017 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Білич І. М., Болотова Є. В.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), перейменоване у Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", звернулось з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки ГАЗ 330202-414, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 , у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами від 19 вересня 2007 року № 010/02-33/1310/01-07, від 19 жовтня 2007 року № 010/02-33/1310/02-07, від 27 листопада 2007 року № 010/02-33/1310/03-07 у розмірі 693 808,23 грн.
Позов мотивований тим, що 19 вересня 2007 року між банком і ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 010/02-33/1310/01-07 з наступними змінами, відповідно до якого позичальнику на строк до 18 вересня 2012 року надані кредитні кошти у розмірі 328 250,00 грн зі сплатою 17 % річних. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за цим договором заборгованість станом на 08 серпня 2012 року склала 229 808,27 грн за тілом кредиту, 33 865,14 грн за відсотками, 19 766,89 грн за пенею. 19 жовтня 2007 року між банком і ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 010/02-33/1310/02-07 з наступними змінами, відповідно до якого позичальнику на строк до 18 вересня 2012 року надані кредитні кошти у розмірі 176 750,00 грн зі сплатою 17 % річних. У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за цим договором заборгованість станом на 08 серпня 2012 року склала 117 373,67 грн за тілом кредиту, 17 296,49 грн за відсотками, а також 9 311,06 грн за пенею. 27 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 010/02-33/1310/03-07 з наступними змінами, відповідно до якого позичальнику на строк до 18 вересня 2012 року надані кредитні кошти у розмірі 303 000,00грн зі сплатою 17 % річних. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за цим договором заборгованість станом на 08 серпня 2012 року склала 216 357,59 грн за тілом кредиту, 31 883,02 грн за відсотками, а також 18 146,10 грн за пенею. 30 березня 2010 року між банком та Приватним підприємством "Канівська транспортно-експедиційна компанія "КАТРЕК" (далі - ПП "Канівська транспортно-експедиційна компанія "КАТРЕК") укладено договір застави транспортного засобу № 010/02-33/1310-07з7 з метою забезпечення зобов`язань позичальника за даними кредитними договорами, зокрема у заставу передано автомобіль марки ГАЗ 330202-414, 2008 року випуску, шасі № НОМЕР_1 . Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 листопада 2012 року у справі № 2308/2200/2012 з позичальника та поручителів стягнута заборгованість за кожним із цих договорів у зазначених розмірах. 12 жовтня 2012 року стосовно ПП "Канівська транспортно-експедиційна компанія "КАТРЕК" порушено провадження у справі про банкрутство, банк визнано кредитором на суму 710 885,54 грн, 28 березня 2013 року заставодавця визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. У цей час банку стало відомо, що під час ліквідаційної процедури предмет застави відчужено на користь ОСОБА_1 Оскільки відповідно до статті 27 Закону України "Про заставу" застава зберегла свою чинність для нового власника предмета застави, банк звернувся до суду до нього з цим позовом.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено..
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження невиконаного зобов`язання за рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 листопада 2012 року, у зв`язку з чим заявлені у цій справі позовні вимоги є подвійною відповідальністю. Суд також вказав на пропуск позивачем позовної давності для звернення до суду з цими вимогами. Так, суд зазначив, що згідно з рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 листопада 2012 року строк виконання основного зобов`язання настав 24 листопада 2011 року, оскільки був змінений банком, проте з цим позовом банк звернувся зі спливом трьох років.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за кредитними договорами від 18 вересня 2007 року № 010/02-33/1310/01-07, від 19 жовтня 2007 року № 010/02-33/1310/02-07, від 27 листопада 2007 року № 010/02-33/1310/03-07 у розмірі 693 808,23 грн, що стягнута рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 листопада 2012 року та яка складається із: заборгованості за кредитним договором №010/02-33/1310/01-07 від 18 вересня 2007 року з такими складовими: за тілом кредиту - 229 808,27 грн, за відсотками - 33 865,14 грн, за пенею - 19 766,89 грн, загальний розмір 283 440,30 грн; заборгованості за кредитним договором № 010/02-33/1310/02-07 від 19 жовтня 2007 року, з такими складовими: за тілом кредиту - 117373,67 грн; за відсотками - 17296,49 грн; за пенею - 9 311,06 грн., загальний розмір 143 981,22 грн; заборгованості за кредитним договором від 27 листопада 2007 року №010/02-33/1310/03-07 з такими складовими: за тілом кредиту -216 357,59 грн, за відсотками - 31 883,02 грн; за пенею - 18 146,10 грн, загальний розмір 266 386,71 грн, звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки ГАЗ 330202-414, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, шляхом проведення публічних торгів, визначивши початкову ціну предмета застави для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження в розмірі 57 405 грн.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої особи права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку. Відповідач не є особою, з якою було укладено договір застави, вона стала власником транспортного засобу (предмету застави) у липні 2013 року. Відтак, позивачу не було відомо про особу, до якої необхідно пред`являти позов про звернення стягнення на предмет застави. Оскільки перехід права власності відбувся у липні 2013 рок, то звернення банку з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави у липні 2015 року відбулося з дотриманням позовної давності. Визначаючи початкову ціну предмета застави для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження, колегія суддів виходить з того, що в ході судового розгляду представники сторін відмовилися від призначення судової експертизи для визначення вартості транспортного засобу, натомість погодили початкову ціну в розмірі 57 405,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2017 року ОСОБА_1 через своїх представників ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулася з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2017 року і залишити в силі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою ВССУ від 03 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
31 травня 2018 року справу № 756/9340/15-ц і матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач порушив строк на апеляційне оскарження рішення першої інстанції, оскільки воно було постановлено за участю представника позивача 24 січня 2017 року, тому строк на апеляційне оскарження закінчився 03 липня 2017 року, а позивач подав апеляційну скаргу 07 лютого 2019 року та не заявив клопотання про поновлення строку на апеляційного оскарження, тому апеляційний суд відкрив апеляційне провадження незаконно. Апеляційний суд протиправно задовольнив клопотання позивача про долучення доказів на стадії апеляційного оскарження, оскільки вони не були подані до суду першої інстанції без поважних причин. Оскільки рішенням суду вже стягнута заборгованість з позичальника, то постановлення другого рішення судом про звернення стягнення на предмет застави є подвійним стягненням боргу. Позивач не довів факту наявності заборгованості на час вирішення справи про звернення стягнення на предмет застави, хоча сума боргу була стягнута з позичальника рішенням суду у 2012 року і після цього позичальник міг погасити заборгованість. Позовна давність за вимогами позивача закінчилася 24 листопада 2014 року, тому позивач звернувся з позовом з порушенням даного строку, отже у задоволенні його вимог мало б бути відмовлено з цієї підстави.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.