Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 619/2094/16-ц
провадження № 61-15300св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, нотаріус Дергачівської державної нотаріальної контори Якименко Олена Іванівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Карімової Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог:
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, нотаріус Дергачівської державної нотаріальної контори Якименко О. І., в якому просила встановити факт постійного проживання її зі спадкодавцем ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане 22 березня 2016 року державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Якименко О. І. та зареєстроване в реєстрі за № 1-282; скасувати рішення державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Якименко О. І. від 22 березня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько ОСОБА_3 помер. Спадкоємцями першої черги після його смерті є вона та її рідна сестра - відповідач ОСОБА_2 Після смерті батька відкрилась спадщина, зокрема житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який належав йому на праві власності на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва будинку, посвідченого Дергачівською державною нотаріальною конторою 04 липня 1963 року за реєстровим № 2366. Адреса реєстрації місця проживання спадкодавця ОСОБА_3 на час відкриття спадщини: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 фактично проживав з нею за адресою: АДРЕСА_3, оскільки вона до моменту смерті останнього здійснювала за ним догляд, а потім його поховання.
08 лютого 2016 року вона звернулась до Дергачівського районного суду Харківської області з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересованою особою вказані: ОСОБА_2 та Дергачівська державна нотаріальна контора.
Під час розгляду зазначеної справи державний нотаріус Дергачівської державної нотаріальної контори О. І. Якименко видала свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я відповідача ОСОБА_2, зареєстроване в реєстрі за №1-282, а також прийняла рішення про державну реєстрацію речових прав та обтяжень за № 28861475 від 22 березня 2016 року.
За таких обставин вважає, що зазначеним правочином були порушені її права спадкоємця після смерті її батька ОСОБА_3 на спадкове майно за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 07 листопада 2016 року позов задоволено частково.
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, на час відкриття спадщини.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане 22 березня 2016 року державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Якименко О. І. та зареєстроване в реєстрі за № 1-282 - в 1/2 частині.
Скасовано рішення нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Якименко О. І. від 22 березня 2016 року № 28861475 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за сплату судового збору у розмірі 826,82 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт постійного проживання спадкодавця разом з позивачем є доведений. Спадкодавець ОСОБА_3 на момент смерті протягом двох тижнів постійно проживав з позивачем. Будь-яких мінімальних обмежень строку, протягом якого особа повинна проживати за певною адресою, щоб вважатись такою, що проживає там постійно, статті 29, 1268 ЦК України не містять. Оскільки позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала зі спадкодавцем, із заявою про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталась, тому відповідно до вказаної норми частини третьої статті 1268, статті 1270 ЦК України районний суд вважав доведеним факт прийняття нею спадщини.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 листопада 2016 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанцій мотивовано тим, що позивач не надала до суду безспірних доказів про те, що спадкодавець ОСОБА_3 мешкав у неї на день смерті постійно. Спадкодавець ОСОБА_3 нетривалий час проживав разом з позивачем, реєстрація постійного місця проживання у ОСОБА_3 не змінилася і залишилася за іншої адресою. Той факт, що відповідач доглядала за ОСОБА_3 під час його хвороби у контексті нетривалого проживання разом з позивачем не є безспірним доказом про зміну ОСОБА_3 свого постійного місця проживання і що він постійно проживав на день своєї смерті разом з позивачем, безспірних доказів про наявність такої домовленості позивач до суду не надала.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У січні 2017 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2016 року та залишити в силі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 листопада 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не застосував статтю 29 ЦК України та неправильно застосував статтю 1268 ЦК України. Спадкодавець переїхав до позивача добровільно, потребував постійного її догляду, нікуди не виїздив, не збирався виїздити та не міг це зробити. Він не змінював місце свого проживання. Отже, на момент відкриття спадщини спадкодавець проживав разом з позивачем постійно, а не тимчасово.
Обставини, що спадкоємець на день смерті спадкодавця постійно проживав разом з останнім підтверджується наступними письмовими доказами: актом депутата Козачолопанської селищної ради від 17 листопада 2011 року, актом депутата Козачолопанської селищної ради від 11 червня 2015 року, довідкою виконкому Козачолопанської селищної ради № 462 від 09 серпня 2016 року. Відповідач також визнала факт, що позивач на день смерті спадкодавця проживала разом з батьком. Вона також визнала, що батько бажав переїхати проживати саме до мене, потребував постійного догляду, проживав у позивача, на її думку, приблизно тиждень до смерті.
Аргументи учасників справи
У березні 2017 року ОСОБА_2 подала заперечення до суду касаційної інстанції, в якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні касаційної скарги, а рішення апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2016 року залишити без змін.