Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 306/1286/18
провадження № 61-13813св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державне підприємство "Сетам", Свалявський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 20 червня 2018 року у складі судді Жиганської Н. М. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Джуга С. Д., Куштан Б. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам), Свалявського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області (далі - Свалянського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області) про визнання електронних торгів з реалізації арештованого майна, а саме: будівлі розташованої в АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, проведені ДП "Сетам" 12 квітня 2018 року, недійсними.
24 травня 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Свалявського районного суду від 31 травня 2018 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено та заборонено ОСОБА_2 вчиняти дії по використанню нерухомого майна - будівлі телятника за адресою: АДРЕСА_1 - до вирішення справи в суді.
19 червня 2018 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про заміну одного заходу забезпечення позову іншим та застосування зустрічного забезпечення.
На обґрунтування заяви ОСОБА_2 послався на те, що на даний час він є власником майна будівлі телятника, про що 03 травня 2018 року видано свідоцтво про право власності і ним було укладено договір оренди нежитлових приміщень з ФОП ОСОБА_5 04 травня 2018 року і з даного часу, ОСОБА_5 приступив до використання приміщення.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Свалявського районного суду від 20 червня 2018 року заяву ОСОБА_2 про заміну заходу забезпечення позову іншим та застосування зустрічного забезпечення задоволено частково.
Замінено захід забезпечення позову ОСОБА_1 до ДП "Сетам", Свалявського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області про скасування електронних торгів.
Передано будівлю телятника за адресою: АДРЕСА_1 на зберігання ФОП ОСОБА_5, місце знаходження: АДРЕСА_2 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заборона ОСОБА_2 використання майна, а саме - будівлі телятника може призвести до заподіяння збитків, тому це є підставоюдля заміни заходу забезпечення.
Не погодившись із цією ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилено, ухвалу Свалявського районного суду від 20 червня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У липні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 20 червня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про заміну заходу забезпечення позову та застосування зустрічного зобовʼязання відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що підстав для заміни заходу забезпечення позову не було. Крім того, станом на момент подачі клопотання про заміну одного засобу забезпечення іншим та застосування зустрічного зобов`язанняОСОБА_2 не мав процесуального права звертатися до суду із клопотанням про заміну заходу забезпечення позову.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
23 липня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 12 квітня 2018 року ДП "Сетам" проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме: будівлі, розташованої в АДРЕСА_1 .
Набувачем майна за результатами електронних торгів є ОСОБА_2
04 травня 2018 року між власником майна ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 укладено договір № 04/05 про оренду нежитлового приміщення, який укладений строком на 2 роки.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.