Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа №357/1605/17
провадження № 61-40846св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа - Білоцерківський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2018 року у складі судді Ярмола О. Я. та постанову апеляційного суду Київської області від 21 червня 2018 року у складі колегії суддів: Волохова Л. А., Суханова Є. М., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1, від імені якої діє представник ОСОБА_3, подала до суду позов до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та коштів на особисте утримання.
Позов мотивовано тим, що вона перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4 .
Просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини з уcix видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення даного позову i до досягнення дитиною повноліття та стягнути з відповідача кошти на своє особисте утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу, щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У травні 2017 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов про виключення відомостей про особу, як батька з актового запису.
Зустрічний позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 ніколи не проживав однією сім`єю з матір`ю дитини, у ОСОБА_1 були певні близькі стосунки і з іншими чоловіками.
Просив виключити відомості про нього як батька з актового запису про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів ОСОБА_2, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 15 лютого 2017 року і до повноліття дитини.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на її особисте утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів ОСОБА_2 , починаючи з 15 лютого 2017 року і до досягнення дитиною трьох років.
Вирішено питання про стягнення судового збору.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_5, повинен утримувати дитину до повноліття та позивача до досягнення дитиною трирічного віку.
Короткий зміст судового рішення апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Київської області від 21 червня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2018 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позову, заявленого ОСОБА_1 та правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Київської області від 21 червня 2018 року 2017 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при подачі до суду позовної заяви представник позивача адвокат Нескоромна Т. А. не надала оригінал документу, який посвідчує її повноваження як представника. Судово-медичну експертизу № 187 від 17 січня 2018 року проведено упереджено, без додержання вимог чинного законодавства. Суд першої інстанції вийшов за межі позову самостійно збільшивши позовні вимоги, неправильно застосував норми статті 75 Сімейного кодексу України (далі - СК України), в той час як потрібно було застосувати норми статей 84, 86, 88 та 91 СК України. Повторний авторозподіл судової справи був проведений без вмотивованого розпорядження керівника апарату суду і таке розпорядження відсутнє в матеріалах справи. Апеляційна скарга розглянута без його участі, таким чином він був позбавлений доступу до правосуддя.
Позиція інших учасників справи
В грудні 2018 року ОСОБА_1 надала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити судові рішення без змін, посилаючись на те, що адвокат діяла в межах наданих повноважень, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для призначення повторної судово-медичної експертизи, суди правильно застосували положення матеріального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
У листопаді 2018 року матеріали цивільної справи № 357/1605/17 надійшли до Верховного Суду.
20 червня 2019 року матеріали цивільної справи передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Позиція Верховного Суду
Судами встановлено, що сторони перебували в шлюбних відносинах, ОСОБА_1 народила дитину і ОСОБА_2 визнав своє батьківство відносно цієї дитини. Відповідно до свідоцтва про народження, батьком дитини значиться ОСОБА_2 Висновок експерта №187 від 17 січня 2018 року, підтвердив біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 з вірогідністю не менш ніж 99,99%.
На підставі частини другої статті 136 СК України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.