Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 348/1346/16-ц
провадження № 61-9885св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2
відповідач - Назавизівська сільська рада
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 липня 2017 року у складі колегії суддів : Горейко М. Д., Проскурніцького П. І., Ясеновенко Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Назавизівської сільської ради про усунення перешкод у користуванні громадською дорогою шляхом зобов`язання відповідача знести металеву огорожу, стовпчики та ворота, встановлені ним біля свого домоволодіння на громадській дорозі по АДРЕСА_2.
В ході розгляду справи ОСОБА_1 змінив позовні вимоги, просив визнати недійсним і скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 45983607 від 21 жовтня 2015 року, видане ОСОБА_2 на підставі рішення Назавизівської сільської ради від 21 вересня 2015 року №38/2015, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку за №11679097 та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2624084202:01:002:0162.
Позовні вимоги мотивовано тим, що йому на праві приватної власності належить домоволодіння АДРЕСА_1 . Для під`їзду до належного йому домоволодіння із 1989 року він користувався дорогою, яка визначена генеральним планом с. Мирне. Окрім цієї дороги іншого під`їзду до належного йому домоволодіння у нього не має.
По сусідству з ним у житловому будинку АДРЕСА_1, проживає відповідач ОСОБА_2 .
На дану земельну ділянку ОСОБА_2 було виготовлено свідоцтво на право власності від 21 жовтня 2015 року, в якому значиться площа земельної ділянки 0,2479 га. При цьому ОСОБА_2 отримав у власність частину дороги, якою користувався позивач, члени його родини та інші громадяни.
В травні 2016 року ОСОБА_2 на проїжджій частині дороги було встановлено металеву огорожу та ворота. Такими діями ОСОБА_2 чинить позивачу перешкоди в користуванні під`їзною дорогою до належного йому домоволодіння.
Крім того, в січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання недійсним та скасування рішення 38 сесії Назавизівської сільської ради від 21 вересня 2015 року №38/2015 про за твердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд для спільного розгляду з даним позовом.
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Назавизівська сільська рада, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що йому на праві власності належить жилий будинок, який розташований по АДРЕСА_2 .
21 жовтня 2015 року йому видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на земельну ділянку площею 0,2479га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2624084202:01:002:0162, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Вважає, що жодних порушень та/або невідповідності проекту планування та забудови території під час приватизації не було, тобто ним приватизована земельна ділянка, яка не відноситься до доріг громадського користування та/або жодних обмежень щодо приватизації не було.
Як власник суміжної земельної ділянки він не заперечує проти встановлення земельного сервітуту з позивачем на право проходу і проїзду до належної позивачу земельної ділянки.
Державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_1 виданий з порушенням і підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, оскільки жодних меж земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1, яку приватизував ОСОБА_1, ОСОБА_2 не погоджував, при обмірах земельної ділянки не був присутній.
Просив визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1, виданий ОСОБА_1 на земельну ділянку, що розташована на території АДРЕСА_2, кадастровий номер 2624084202:04:001:0007, в позові ОСОБА_1 відмовити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанцій
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Назавизівської сільської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним та скасування рішення сесії сільської ради; відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Назавизівської сільської ради про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 0,1446 га по АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку площею 0,2479 га по АДРЕСА_2 в порядку, передбаченому статтями 40, 78, 81, 118, 121, 125 Земельного кодексу України, при цьому їхні права та інтереси не були порушені. При прийнятті рішення від 21 вересня 2015 року №38/2015 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд" Назавизівська сільська рада діяла в межах своєї компетенції згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельного Кодексу України, тому підстав для визнання його незаконним та визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 45983607 від 21 жовтня 2015 року, виданого ОСОБА_2, немає.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Назавизівської сільської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним та скасування рішення сесії сільської ради скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Назавизівської сільської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним та скасування рішення сесії сільської ради задоволено.
Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 45983607, від 21 жовтня 2015 року, видане ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2479 га по АДРЕСА_2 .
Визнано недійсним та скасовано рішення Назавизівської сільської ради від 21 вересня 2015 року №38/2015 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд".
В іншій частині рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги пояснення свідка щодо наявності лише одного генерального плану селища Мирне, в редакції 1982 року, в якому зазначені домоволодіння сторін, але не зображена дорога, яка фактично існує, тобто Назавизівська сільська рада не забезпечила належну розробку та затвердження генерального плану селища.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
У серпні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 липня 2017 року та залишити в силі рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. В оскаржуваному рішення не спростовано того факту, що право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_2 набув у встановленому законом порядку. Приватизацією земельної ділянки ОСОБА_2 не порушено право ОСОБА_1 щодо володіння, користування своєю земельною ділянкою. В генплані с. Мирне в редакції 1982 року під`їзна дорога до домоволодіння ОСОБА_1, про наявність якої стверджує останній - відсутня, хоча сама земельна ділянка вказана. Генеральний план с. Мирне в редакції 2014 року, затверджений Назавизівською сільською радою у встановленому законом порядку, не визнаний незаконним. Будівельний паспорт ОСОБА_1, в якому вказана під`їзна дорога до його домоволодіння, не є належним та допустимим доказом факту наявності під`їзної дороги.
Отже рішення апеляційного суду оскаржується лише в частині задоволення первісного позову, тому в іншій частині не переглядається.
Позиція інших учасників справи
У вересні 2017 року ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3, де він просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 липня 2017 року залишити в силі та доповнити резолютивну частину рішенням про стягнення судових витрат на користь ОСОБА_1, не передаючи справу на новий розгляд.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження по даній справ та витребувано справу з суду першої інстанції.