Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа №176/2967/13-ц
провадження №61-41962св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2017 рокуу складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_2 ,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 35 180 грн, із яких: 31 880 грн неповернута сума отриманої позики; 3 300 грн штраф.
Позовна заява мотивована тим, що за умовами договору позики
від 23 листопада 2011 року ОСОБА_2 отримала від позивача в
борг 43 980 грн, які зобов`язалась повернути до 20 травня 2014 року, про що склала письмову розписку.
Позика була безпроцентна, але у разі порушення строків повернення позики понад 30 календарних днів відповідач зобов`язалася сплачувати позикодавцеві штраф в розмірі 20% від суми неповерненої позики.
Кошти в повному обсязі відповідач не повернула, штрафні санкції не сплатила, на усні попередження не реагує, у зв`язку з чим позивач звернувся з цим позовом.
Відповідач пояснила, що на підставі трудового договору від 04 жовтня
2006 року з позивачем вона перебувала у трудових відносинах. У листопаді 2011 року вона повідомила роботодавця про намір звільнитись з роботи. Позивач, який мав перед нею заборгованість по заробітній платі та не бажав її звільняти, без неї, за участі сторонніх осіб, провів інвентаризацію матеріальних цінностей у кіоску і ніби виявив недостачу товарно-матеріальних цінностей на суму 43 980 грн, що не відповідало дійсності. Договір позики вона підписала під його тиском, оскільки позивач утримував її трудову книжку, перешкоджаючи їй працевлаштуватися на нову роботу.
Зазначала, що фактично будь-яких коштів по розписці від позивача вона не отримувала. Після звільнення з роботи вона деякий час вносила в касу позивача, як приватного підприємця, гроші, що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів з грудня 2011 року по березень 2013 року, але пізніше припинила це робити, оскільки не погодилася з тим, що взагалі була така недостача.
Короткий зміст рішень суду першої інстанцій
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області
від 10 травня 2017 року у складі судді Волчек Н. Ю. в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю позовних вимог, оскільки позивач не довів належними та допустими доказами, як укладання договору позики між ним та відповідачем так і передачу грошових коштів останній. Місцевий суд дійшов висновку, що у листопаді 2011 року між сторонами виникли не цивільно-правові зобов`язання у зв`язку з укладанням договору позики, а відносини, які мають ознаки трудових або цивільно-правових іншої природи.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня
2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 травня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неповернуту суму отриманої позики у розмірі 31 880 грн, штраф у розмірі 3 300 грн, інфляційні втрати у розмірі 25 790,92 грн, 3% річних у розмірі 2 211,50 грн.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що між сторонами укладено договір позики, відповідач свої зобов`язання не виконала, в зазначені строки гроші не повернула, тому відповідно до чинного законодавства заборгованість за борговими розписками підлягає стягненню в судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що укладений між сторонами договір не є договором позики, оскільки стягнення недостачі, яка виникла внаслідок трудових відносин між сторонами регулюється іншими правовідносинами.
Доводи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_1 аргументовано тим, що апеляційний суд в повній мірі дослідив наявні в справі докази, встановив всі обставини справи, що мали місце для вирішення справи та виріши справу згідно з законом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 04 жовтня 2006 року по 28 листопада 2011 року ОСОБА_2, на підставі трудового договору, працювала продавцем у ОСОБА_1
23 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 43 980 грн, які остання зобов`язалась повернути до 20 травня 2014 року. ОСОБА_2 при свідках розписалася в договорі позики та особисто написала письмову розписку про отримання грошей.
За умовам договору позика була безпроцентна, але у разі порушення строків повернення позики понад 30 календарних днів відповідач зобов`язалася сплачувати позикодавцеві штраф в розмірі 20% від суми неповерненої позики.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.