Постанова
Іменем України
16 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 753/11896/16-ц
провадження № 61-18536св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2017 року в складі судді Лужецької О.Р. і ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2017 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д., Кравець В. А.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом про відшкодування майнової шкоди у розмірі 14 554,80 грні стягнення витрат за проведення експертного дослідження у розмірі 2 792,45 грн, витрат на поштові послуги в розмірі 165,00 грн, витрат на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
Позов мотивований тим, що внаслідок залиття, що відбулося з вище розташованої квартири, яка належить відповідачу, було пошкоджено належну позивачу квартиру та їй заподіяна майнова шкода, що дорівнює вартості необхідного ремонту. Вартість ремонту встановлена у висновку експертного дослідження, проте відповідач відмовилася її відшкодувати у позасудовому порядку, що підтверджується відповіддю відповідача на письмову вимогу позивача.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 14 554,80 грн, витрати на послуги експерта у розмірі 2 764,80 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не спростував презумпцію вини у заподіянні шкоди позивачу. Залиття у квартирі АДРЕСА_1 сталося з вини відповідача як власника квартири № 64 , що розташована поверхом вище, внаслідок зриву крана з різьби гарячого водопостачання в санвузлі. Згідно з висновком експерта ОСОБА_4 від 31 березня 2016 року № 2/03-2016 розмір відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 становить 14 554,80 грн. Відповідно до квитанції від 12 березня 2016 року № 1 позивачем сплачено 2 764,80 грн фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 за проведення даного експертного дослідження. Докази неправильності та неповноти висновку експерта у матеріалах справи відсутні. Витрати на поштові послуги не підтягають відшкодуванню. Оскільки рішення ухвалене на користь позивача, то підлягають стягненню і витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2017 року залишено без змін.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що представнику відповідача роз`яснено, що належним доказом на спростування розміру завданої шкоди є експертний висновок. Клопотання про призначення експертизи відповідач не заявляла. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заявив про недоцільність призначення такої експертизи. Доводи апеляційної скарги про безпідставність стягнення судом витрат на правову допомогу з посиланням на відсутність квитанції або іншого документу, який підтверджує сплату таких витрат, спростовуються матеріалами справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року ОСОБА_2 , не погодившись з рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2017 року та ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2017 року, подала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
12 липня 2017 року ухвалою ВССУ відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 .
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
19 квітня 2018 року справу № 753/11896/16-ц і матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами відмовлено у витребуванні письмових доказів, які мали істотне значення для встановлення причин заподіяння шкоди та надавали можливість відповідачу довести відсутність її вини. Витрати на правову допомогу не підтверджені належними доказами, оскільки видатковий касовий ордер таким доказом не є. Відповідач вважає розмір шкоди, завданої залиття, явно завищеним, оскільки фото, зроблені після залиття, не містили суттєвих пошкоджень. Однак, проведення судової експертизи зі спливом значного часу після залиття було недоцільним. Висновок експерта, наданий позивачем, був складений також зі спливом значного часу - трьох місяців з моменту залиття, тому не відображає наслідки того залиття, щодо якого виник даний спір. Відповідач вважає, що суди не перевірили належність квартири, з якої відбулося залиття, відповідачу, оскільки виходили з даних 2007 року. Акт про залиття є неналежним доказом, оскільки не відповідає за змістом нормативно встановленим вимогам, не містять рекомендацій комісії, висновків про усунення причин і наслідків залиття. Майновий стан відповідача не дозволяє відшкодувати такий великий для неї розмір шкоди.
Позиції інших учасників
У жовтні 2017 року позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до ВССУ заперечення, в яких просила відхилити касаційну скаргу та оскаржувані судові рішення залишити без змін.
ОСОБА_1 зауважує на тому, що відповідач, заперечуючи проти вартості ремонтних робіт для усунення наслідків залиття, відмовилася заявляти клопотання про призначення експертизи. Факт заподіяння шкоди в квартирі позивача встановлений у акті залиття комісією з представників житлово-експлуатаційної організації. Невідповідність змісту акту про залиття не свідчить про недостовірність викладеної у ньому інформації. Фінансовий стан відповідача не впливає на розмір заподіяної ним шкоди.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
У ніч на 31 грудня 2015 року квартира АДРЕСА_1 затоплена, що підтверджується актом комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс" (далі - ТОВ "Ковальська-Житлосервіс") від 02 лютого 2016 року у складі начальника житлово-експлуатаційної дільниці № 6 ТОВ "Ковальська-Житлосервіс" ОСОБА_10, слюсаря-сантехніка ОСОБА_7, слюсаря-сантехніка ОСОБА_8 .