Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 753/14227/16-ц
провадження № 61-29482св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Дочірнє підприємство "Промотекс Сервіс", фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року у складі судді Набудович І. О. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2017 року у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Вербової І. М., Шахової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін АП!" (найменування якого в подальшому змінено на Дочірнє підприємство "Промотекс Сервіс"), ФОП ОСОБА_2 (яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_2 ) про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.
На обгрунтування позовних вимог зазначив, що 04 серпня 2015 року він уклав договір № 237 з ФОП ОСОБА_2 (далі - Турагент), що діяла від імені та за дорученням ДП "А.Е.Т. Джоін АП!", про надання туристичних послуг, пов`язаних з перевезенням та тимчасовим розміщенням в готелі " Sefikbey City Hotel 3 *" на період: 8 днів (7 ночей) - з 08 серпня 2015 року по 15 серпня 2015 року для позивача та ОСОБА_5 .
Відповідно до умов укладеного договору Турагент зобов`язувався відповідно до заявки туриста на бронювання забезпечити надання комплексу туристичних послуг, а турист зобов`язувався прийняти ці послуги та оплатити їх. 04 серпня 2015 року позивач відповідно до п. 2.1 Договору сплатив в повному обсязі вартість туристичного обслуговування в розмірі 16 946,00 грн, що підтверджується квитанцією № 636723.
Однак, по прибутті до Туреччини, замість готелю, зазначеному у Договорі, у зв`язку з відсутністю у ньому вільних місць, їм був наданий готель "SefikbeyHotel 3*". Позивач посилався на те, що у відпочинку на морському курорті основним критерієм для нього є відстань поміж готелем та морським пляжем, однак в запропонованому їм готелі "SefikbeyHotel 3*" відстань до моря становила більше одного кілометра, а в готелі, що зазначений у Договорі -150 метрів. Крім того, на день укладення договору рейтинг готелю "SefikbeyCity Hotel 3*" на інтернет-сайтах був суттєво вищий, ніж середній рейтинг готелю "Sefikbey Hotel 3*". Також, у готелі "SefikbeyCity Hotel 3*" у 2015 році був зроблений капітальний ремонт із заміною усіх готельних приладь, натомість, у готелі " Sefikbey Hotel 3 *" ремонт не проводився із 2004 року.
Після приїзду з Туреччини позивач надіслав претензію відповідачу, однак вона була залишена без задоволення. Вважає, що відповідач не виконав належним чином умови Договору від 04 серпня 2015 року № 237 про надання туристичних послуг, всупереч вимогам статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" включив у Договір велику кількість несправедливих умов, а тому просив вказаний Договір визнати недійсним, стягнути на користь позивача з ДП "А.Е.Т. Джоін АП!" грошові кошти в сумі, еквівалентній 461,00 долару США, які є різницею у вартості між замовленим туром та фактично наданим туром станом на 26 серпня 2016 року, а також 5 000,00 грн - моральної шкоди та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року вказаний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач фактично надав згоду на надання йому альтернативної послуги, та всупереч положенням Договору ним не було складено акт невідповідності послуг за кордоном за власним підписом та підписом представника приймаючої сторони.
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У липні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 липня 2017 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
11 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 04 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та Турагентом ФОП ОСОБА_2, що діяла від імені та за дорученням туроператора ДП "А.Е.Т. Джоін АП!", було укладено договір про надання туристичних послуг № 237, пов`язаних з перевезенням та тимчасовим розміщенням в готелі "Sefikbey City Hotel 3 *" на період 8 днів (7 ночей), починаючи з 08 серпня 2015 року по 15 серпня 2015 року для ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
На виконання умов даного Договору, Турагентом було здійснено бронювання туристичних послуг.
Позивачем виконано умови Договору щодо оплати послуг, що підтверджується квитанцією від 04 серпня 2015 року № 636723.
Після здійснення оплати за туристичні послуги позивач отримав ваучер від 05 серпня 2015 року № 321074 на своє ім`я та на ім`я ОСОБА_5, в якому приймаючою стороною зазначена компанія "PeninsulaTours - Antalya ". Даний ваучер передбачав надання для поселення позивачу та ОСОБА_5 стандартного номера, розрахованого на двох дорослих в готелі "Sefikbey City Hotel 3*" з харчуванням за системою "Все включено" на період з 08 серпня 2015 року по 15 серпня 2015 року.
Однак, позивача разом із ОСОБА_5 було поселено в готель "Sefikbey Hotel 3*".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій), кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень статті 57 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій), доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій), сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.