1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


04 вересня 2019 року

м. Київ


справа № 1915/1814/2012

провадження № 61-25300св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),


учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",

відповідач - ОСОБА_1,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт", на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 15 березня 2017 року в складі судді Дзюбича В. Л. та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Хоми М. В., Костіва О. З., Сташківа Б. І.,

В С Т А Н О В И В:



Описова частина

Короткий зміст позовних вимог


У листопаді 2012 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі -

ПАТ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" (далі -

ТОВ "ФК "Укрфінстандарт"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02 лютого 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11114482000, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 30 000,00 євро, строком до 01 лютого 2014 року, зі сплатою 10 % річних. У подальшому між сторонами укладались додаткові угоди до указаного договору № 1 та № 2, якими змінювалися строки сплати відсотків за кредитним договором та термін повернення кредиту, а також погоджено новий графік погашення кредиту шляхом щомісячних ануїтетних платежів у розмірі 450 євро. У наслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язання станом на 05 жовтня 2012 року виникла заборгованість у розмірі 33 500,47 євро, що еквівалентно 346 787,93 грн, яка складалася із: заборгованості за кредитом - 20 464,99 евро (211 848,13 грн); заборгованості за відсотками - 11 124,81 євро (115 161,07 грн); пені за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом - 727,49 євро (7 530,77 грн); пені за несвоєчасну сплату відсотків - 1 183,18 євро (12 247,96 грн).

Ураховуючи викладене, ПАТ "УкрСиббанк", правонаступником якого є

ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 02 лютого 2007 року № 11114482000 у розмірі 33 500,47 євро (346 787,93 грн).

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій


Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 15 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року, позов задоволено частково.


Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 02 лютого 2007 року № 11114482000 та простроченими відсотками за користування кредитом у розмірі 22 111,49 євро.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.


Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідачем належним чином не виконувалось кредитне зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку із врахуванням висновку судово-економічної експертизи.


Короткий зміст вимог касаційної скарги


У листопаді 2017 року ПАТ "УкрСиббанк", правонаступником якого є

ТОВ "ФК "Укрфінстандарт", подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.


Аргументи учасників справи


Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що встановлення банком з 12 березня 2008 року нової системи нарахування відсотків за користування кредитом на прострочену суму основного боргу не відповідає умовам договору, є необґрунтованими та такими що не ґрунтуються на умовах кредитного договору. Зокрема, відповідно до пунктів 9.1, 9.2 кредитного договору сторонами було погоджено, що у разі порушення боржником кредитного зобов`язання, банк може збільшити розмір процентної ставки про що зобов`язаний не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня такої зміни повідомити позичальника. Станом на 31 березня 2008 року у відповідача виникла заборгованість, у зв`язку із чим 22 лютого 2008 року банком на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про затвердження нової системи нарахування відсотків за користування кредитом та прострочення платежу за таким договором, відповідно до якої з 12 березня 2008 року на прострочену суму основного боргу будуть нараховуватися підвищені проценти у розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки. Тому, заявник вважав, що банком було правомірно здійснено нарахування відповідно до нової схеми розрахунку. Також посилався на те, що про збільшення процентної ставки позичальник теж була належним чином повідомлена, а тому вважав, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.


Відзив на касаційну скаргу не подано


Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.


Відповідно до пункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.


Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.


Ухвалою Верховного суду від 04 лютого 2019 року дану справу призначено до судового розгляду.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


Судом установлено, що 02 лютого 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", яке змінило своє найменування на ПАТ "УкрСиббанк" та правонаступником якого є

ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11114482000, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 30 000,00 євро, що еквівалентно 197 253,00 грн за курсом Національного Банку України на день укладення договору для придбання автомобіля, строком до 01 лютого 2014 року, зі сплатою 10 % річних.


30 січня 2009 року між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до вказаного кредитного договору щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації, відповідно до умов якої сторони домовились про перенесення строків виконання зобов`язань позичальника зі сплати процентів за договором, зокрема, що сплата процентів нарахованих за використання кредитних кошів за період з 01 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року здійснюється позичальником у період з 01 січня 2014 року по 10 січня 2014 року. Разом з тим визначено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі у термін не пізніше

01 лютого 2016 року.


Також 30 січня 2009 року між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду

2 до кредитного договору щодо зміни схеми погашення кредиту, відповідно до умов якої передбачено, що розмір ануїтетного платежу складає 450,00 євро. День сплати ануїтетного платежу 28 число кожного календарного місяця строку кредитування. Нарахування процентів за договором здійснюється щомісяця у два етапи за методом "30/360". Погашення кредиту здійснюється у терміни, встановлені графіком погашення (Додаток № 1 до договору).


У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх кредитних зобов`язань, станом на 05 жовтня 2012 року виникла заборгованість у розмірі 33 500,47 доларів США (346 787,93 грн) із яких: заборгованість за кредитом - 20 464,99 євро

(211 848,13 грн); заборгованість за відсотками - 11 124,81 євро (115 161,07 грн); пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 727,49 євро (7 530,77 грн); пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом - 1 183,18 євро (12 247,96 грн).


Встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 липня 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1 про визнання недійсними додаткових угод від 30 січня 2009 року № 1 та № 2 до договору про надання споживчого кредиту від 02 лютого 2007 року

11114482000.


Вказаним рішенням суду встановлено, що підписи в графі позичальник у додаткових угодах від 30 січня 2009 року № 1 та № 2 до договору про надання споживчого кредиту від 02 лютого 2007 року № 11114482000 виконано не ОСОБА_1, а іншою особою, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не була обізнана зі змістом вищезазначених додаткових угод та відсутні належні та допустимі докази безумовного схвалення їх змісту позичальником, а тому спірні правочини не можна вважати укладеними зі сторони позивача.


................
Перейти до повного тексту