Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 607/3956/14-ц
провадження № 61-31812св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Кредобанк",
третя особа -відкрите акціонерне товариство "Закарпатський металургійний завод",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, до якої приєдналася ОСОБА_1, на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 09 березня 2017 року у складі судді Хоми М. В., касаційну скаргу ОСОБА_1, до якої приєднався ОСОБА_3, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2014 року у складі судді Дзюбича В. Л. та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 20 березня 2017 року у складі колегії суддів: Хоми М. В., Кузьми Р. М., Костіва О. З.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (далі - ПАТ "Кредобанк"), третя особа - відкрите акціонерне товариство "Закарпатський металургійний завод" (далі - ВАТ "Закарпатський металургійний завод"), про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 05 липня 2007 року вона уклала з ВАТ "Закарпатський металургійний завод" та ПАТ "Кредобанк" договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме будівлі пожежного депо та гаражу, позначені літерою "Є", що знаходилися по АДРЕСА_1, без нотаріального посвідчення та зобов`язалась оплатити вартість нерухомого майна у розмірі 60 000 грн до 15 вересня 2007 року, перерахувавши грошові кошти на розрахунковий рахунок згідно з пунктом 4 договору.
На виконання умов зазначеного договору 08 липня 2007 року вони підписали акт прийому-передачі будівлі пожежного депо та гаражу, а 11 вересня 2007 року платіжним документом № 1 вона перерахувала 60 000 грн на відповідний розрахунковий рахунок банку.
Оскільки договір купівлі-продажу був укладений у простій формі, а продавець ухилявся від нотаріального посвідчення, вона звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
Рішенням Городоцького суду Хмельницької області від 25 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 21 грудня 2010 року, вищевказаний договір купівлі-продажу було визнано дійсним, однак рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2011 року зазначені судові рішення скасовано та ухвалено нове, яким їй у задоволенні позову про визнання дійсним договору купівлі-продажу відмовлено.
Ураховуючи, що сплачені за договором грошові кошти не повернуті, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на її користь: 60 000 грн безпідставно набутих грошових коштів; три відсотки річних у розмірі 5 183,01 грн; інфляційні втрати у розмірі 4 037,24 грн, а також 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди, яку вона зазнала внаслідок неправомірної відмови відповідача повернути безпідставно отримані кошти.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "Кредобанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 60 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ПАТ "Кредобанк" на користь ОСОБА_1 600 грн на відшкодування сплаченого судового збору.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами відсутні договірні відносини, оскільки укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна не відповідав вимогам закону. При цьому, зважаючи на скасування судом касаційної інстанції рішення суду першої та апеляційної інстанції про визнання за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, що зумовило скасування реєстрації права власності за нею, на відсутність доказів, які б стверджували факт повернення сплаченої позивачем за договором купівлі- продажу суми у розмірі 60 000 грн, має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту.
Також суд зазначив, що відповідальність відповідно до положень частини другої статті 625 ЦК України передбачена виключно за прострочення виконання грошового зобовʼязання, а у спірні правовідносини щодо витребування безпідставно набутих грошових коштів, що врегульовано спеціальними нормами цивільного законодавства.
Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки будь-яких доказів на підтвердження завдання її позивачу діями відповідача суду не надано.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 30 січня 2015 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ПАТ "Кредобанк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2014 року та повернуто її заявнику.
Роз`яснено ПАТ "Кредобанк" право на подання заяви про перегляд заочного рішення суду до суду першої інстанції.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2015 року поновлено ПАТ "Кредобанк" строк для перегляду заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областівід 24 жовтня 2014 року.
Заяву ПАТ "Кредобанк" про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2014 року залишено без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 25 серпня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ "Кредобанк" відхилено.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2014 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 року касаційну скаргу представника ПАТ "Кредобанк" - Бородіної М. І., на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 25 серпня 2015 року задоволено частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 25 серпня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2017 року виправлено описку в резолютивній частині ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 року та виключено посилання на скасування рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2014 року.
Короткий зміст оскаржуваних ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 09 березня 2017 року у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Кредобанк", третя особа - ВАТ "Закарпатський металургійний завод", про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Апеляційний суд, відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2014 року, виходив із того, що ОСОБА_3 не має передбаченого статтею 292 ЦПК України 2004 року права апеляційного оскарження, оскільки він не є стороною у справі, рішенням суду від 24 жовтня 2014 року питання про його права та обов`язки судом не вирішувались.
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 20 березня 2017 року
рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ПАТ "Кредобанк"відхилено.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2014 року залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновком районного суду, зазначивши також, що рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2011 року, скасувавши попередні судові рішення, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним відмовлено, оскільки цей договір нотаріально не посвідчений та не проведена його державна реєстрація, тому він є неукладеним. У зв`язку з цим, банком безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 60 000 грн підлягають поверненню ОСОБА_1
Рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних, інфляційних втрат та відшкодування моральної шкоди не оскаржувалось, тому відповідно до частини першої статті 303 ЦПК України 2004 року не переглядалось.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У квітні 2017 року ОСОБА_3, до якої приєдналась ОСОБА_1, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу суду і направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
У квітні 2017 року ОСОБА_1, до якої приєднався ОСОБА_3, подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат й передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому у силу положень статті 400 ЦПК України не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У пункті 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3, до якої приєдналася ОСОБА_1, в указаній справі, витребувано цивільну справу № 607/3956/14-ц з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
У червні 2017 року справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, до якої приєднався ОСОБА_3, в указаній справі, витребувано цивільну справу № 607/3956/14-ц з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа передана з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Кредобанк", третя особа - ВАТ "Закарпатський металургійний завод", про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_3, до якої приєдналася ОСОБА_1, мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що при укладенні ОСОБА_1 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05 липня 2007 року сплачено грошові кошти - що є їх спільною сумісною власністю. У зв`язку з неповерненням банком грошових коштів порушено і його право на користування ними й отримання матеріальної вигоди.
Касаційна скарга ОСОБА_1, до якої приєднався ОСОБА_3, мотивована тим, що оскільки банк після того, як рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2011 року у задоволенні її позову про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним відмовлено, безпідставно користувався грошовими коштами, вона має право на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, тобто три відсотки річних та інфляційні втрати.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2017 року ПАТ "Кредобанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_3, вказуючи на те, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що апеляційним судм допущено порушення норм процесуального права.
Також зазначило, що на виконання судового рішення грошові кошти у розмірі 60 600 грн банк перерахував на рахунок ОСОБА_1, що підтверджується меморіальним ордером від 05 квітня 2017 року.
У серпні 2017 року ПАТ "Кредобанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1,вказуючи на те, щодоводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Також зазначило, що між ОСОБА_1 іПАТ "Кредобанк" жодних грошових зобов`язань не існувало і не існує на цей час.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 липня 2007 року ОСОБА_1 уклала з ВАТ "Закарпатський металургійний завод" та ПАТ "Кредобанк" договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме будівлі пожежного депо та гаражу, позначені літерою "Є", що знаходилися по АДРЕСА_1, без нотаріального посвідчення та зобов`язалась оплатити вартість нерухомого майна у розмірі 60 000 грн до 15 вересня 2007 року, перерахувавши грошові кошти на розрахунковий рахунок згідно з пунктом 4 договору.
На виконання умов зазначеного договору 08 липня 2007 року вони підписали акт прийому-передачі будівлі пожежного депо і гаражу, а 11 вересня 2007 року платіжним документом № 1 вона перерахувала 60 000 грн на відповідний розрахунковий рахунок банку.
Оскільки договір купівлі-продажу був укладений у простій формі, а продавець ухилявся від нотаріального посвідчення, вона звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
Рішенням Городоцького суду Хмельницької області від 25 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 21 грудня 2010 року, вищевказаний договір купівлі-продажу було визнано дійсним.
Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2011 року зазначені судові рішення скасовано та ухвалено нове, яким їй у задоволенні позову про визнання дійсним договору купівлі-продажу відмовлено (провадження № 6-4719св11).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_3, до якої приєдналася ОСОБА_1,задоволенню не підлягає.
Касаційна скарга ОСОБА_1, до якої приєднався ОСОБА_3, підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права