Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 642/2506/17
провадження № 61-478 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (у ході розгляду справи змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"),
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 21 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 56/А-07, відповідно до якого банк надав останній кредитні кошти шляхом видачі готівки на строк з 21 грудня 2007 року по 20 грудня 2012 року включно у рамках програми мікрокредитування у розмірі 420 000 доларів США на придбання нерухомості, зі сплатою відсотків у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом щомісяця. При цьому ОСОБА_2 зобов`язалася здійснювати погашення кредиту, відсотків і винагороди у порядку і терміни згідно з умовами договору.
На забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором у той самий день між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за умовами якого остання передала в іпотеку належне їй на праві приватної власності майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу №№ I-VII, IIIa, Va, цокольного поверху №№ 5а, 5 б, 5а, 6, 7, 8а, 8б, 9,10,11,12, 12а, ІХ, ІХб, ІХв, ІХг, Ха, Хб, Х, ХІа; 1-го поверху №№ 11-18, 18а, 18б, 19, 19а, 20, 31-38, 38а, 39-42, 42а, 21, 21а, 21 б, 21в, ХІV-XVI, ХХ, 2-го поверху №№ 43-46, 46б, 49-53, 53а, ХХІ, ХХІІ в літ. А-2 загальною площею 1495,9 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором від 21 грудня 2007 року ПАТ КБ "ПриватБанк" виконало своєчасно та належним чином, надавши позичальникові грошові кошти, що підтверджується випискою за рахунком, доданою до позовної заяви.
Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_2 належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 03 квітня 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 2 418 929,65 доларів США, що за курсом 27,0217450 відповідно до повідомлення Національного банку України від 03 квітня 2017 року становить 65 363 700,18 грн, яка складається з: 311 275,02 доларів США (еквівалент 8 411 194,22 грн) - заборгованість за кредитом; 765 387,00 доларів США (еквівалент 20 682 092,34 грн) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 342 267,63 доларів США (еквівалент 36 270 413,62 грн) - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
13 жовтня 2011 року між арбітражним керуючим ОСОБА_7, яка діяла від імені ОСОБА_2 у процедурі банкрутства, та ТОВ "Конекс-Трейд" укладено договір купівлі-продажу вказаного предмета іпотеки.
04 грудня 2011 року ТОВ "Конекс-Трейд" зареєструвало право власності на зазначений об`єкт нерухомості.
20 листопада 2015 року на підставі договору купівлі-продажу ТОВ "Конекс-Трейд" відчужило вищевказаний об`єкт іпотеки на користь ОСОБА_1, який 20 листопада 2015 року зареєстрував право власності на нього.
Позивач вважав, що обтяження спірного майна іпотекою за договором іпотеки від 21 грудня 2007 року зберігається та має першочерговість внаслідок скасування постановою Вищого господарського суду України від 10 квітня 2012 року постанови Господарського суду Харківської області від 17 серпня 2011 року у справі № 5023/5991/11 про визнання ОСОБА_2 банкрутом як незаконної. Тому на ОСОБА_1 поширюється статус іпотекодавця за іпотечним договором від 21 грудня 2007 року відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку", враховуючи, що до нього перейшло право власності на предмет іпотеки.
З урахуванням наведеного ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу №№ І-VII, IIIа, Vа; цокольного поверху №№ 5а, 5б, 5а, 6, 7, 8а, 8б, 9, 10, 11, 12, 12а, ІХ, ІХб, ІХв, ІХг, Ха, Хб, Х, ХІа; 1-го поверху №№ 11-18, 18а, 18б, 19, 19а, 20, 31-38, 38а, 39-42, 42а, 21, 21а, 21 б, 21в, XIV-XVI, XX; 2-го поверху №№ 43-46, 46а, 46б, 49-53, 53а, XXI, XXII в літ А-2 загальною прощею 1495,9 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 21 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тимченко Т. В. і зареєстрованого у реєстрі № 3891, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21 грудня 2007 року № 56/А-07 у розмірі 2 418 929,65 доларів США, що за курсом 27,0217450 відповідно до повідомлення Національного банку України від 03 квітня 2017 року становить 65 363 700,18 грн, яка складається з наступного: 311 275,02 доларів США (еквівалент 8 411 194,22 грн) - заборгованість за кредитом; 765 387,00 доларів США (еквівалент 20 682 092,34 грн) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 342 267,63 доларів США (еквівалент 36 270 413,62 грн) - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором шляхом продажу ПАТ КБ "ПриватБанк" будь-якій особі з правом укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом, у тому числі з нотаріальним посвідченням, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також надання ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх інших повноважень, необхідних для здійснення продажу предмету іпотеки.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 03 липня 2018 року у складі судді Гримайло А. М. у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного майна та не може нести цивільно-правову відповідальність за невиконання ОСОБА_2 основного зобов`язання перед ПАТ КБ "Приватбанк". Вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки внаслідок припинення постановою Вищого господарського суду України від 10 квітня 2012 року справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 . є передчасними, оскільки вони мають бути похідними від визнання недійсними результатів торгів продажу спірного майна та, відповідно, укладених за результатами цих торгів договорів купівлі-продажу, й не можуть обмежувати право відповідача на набуте і оформлене у встановлений законом спосіб нерухоме майно. Повторне отримання коштів від реалізації одного й того самого майна, яке буде відбуватися у разі задоволення позовних вимог, суд вважав безпідставними. При цьому суд вважав, що майно, що перебувало у банку в іпотеці, було відчужено у порядку ліквідаційної процедури, тож під час проведення ліквідаційної процедури майно втратило статус предмета іпотеки та набуло статус ліквідаційної маси, продаж нежитлових приміщень здійснено у рамках ліквідаційної процедури, визначеної господарським судом на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове, яким позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу №№І-VII, IIIа, Vа; цокольного поверху №№ 5а, 5б, 5а, 6, 7, 8а, 8б, 9, 10, 11, 12, 12а, ІХ, ІХб, ІХв, ІХг, Ха, Хб, Х, ХІа; 1-го поверху №№ 11-18, 18а, 18б, 19, 19а, 20, 31-38, 38а, 39-42, 42а, 21, 21а, 21 б, 21в, XIV-XVI, XX; 2-го поверху №№ 43-46, 46а, 46б, 49-53, 53а, XXI, XXII в літ А-2 загальною прощею 1495,9 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 21 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тимченко Т. В. і зареєстрованого у реєстрі № 3891, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21 грудня 2007 року № 56/А-07 у розмірі 2 418 929,65 доларів США, що за курсом 27,0217450 відповідно до повідомлення Національного банку України від 03 квітня 2017 року становить 65 363 700,18 грн, яка складається з наступного: 311 275,02 доларів США (еквівалент 8 411 194,22 грн) - заборгованість за кредитом; 765 387,00 доларів США (еквівалент 20 682 092,34 грн) - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 342 267,63 доларів США (еквівалент 36 270 413,62 грн) - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором шляхом продажу АТ КБ "ПриватБанк" будь-якій особі з правом укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом, за початковою ціною предмету іпотеки на рівні, не нижче за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна на час його відчуження, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також надання АТ КБ "ПриватБанк" всіх інших повноважень, необхідних для здійснення продажу предмету іпотеки.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у разі скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису у Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі скасованого рішення суду, оскільки відпала підстава виключення цього запису. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису до Державного реєстру іпотек. Відтак, договір іпотеки (права й обов`язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек.
Тому обтяження майна іпотекою за договором іпотеки від 21 грудня 2007 року зберігається та має першочерговість внаслідок скасування постанови Господарського суду Харківської області від 17 серпня 2011 року у справі № 5023/5991/11 про визнання ОСОБА_2 банкрутом, як незаконної. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважав, що на ОСОБА_1 поширюється статус іпотекодавця за вказаним іпотечним договором відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку", враховуючи, що до нього перейшло право власності на нежитлові приміщення, які є предметом іпотеки.
При цьому, суд апеляційної інстанції взяв до уваги висновки Верховного Суду України, викладені: у постанові від 23 березня 2016 року у справі
№ 3-137гс16; у постанові від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2467цс15;
у постанові від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-1382цс16.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та залишити у силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 642/2506/17 з Ленінського районного суду м. Харкова та зупинено виконання постанови Харківського апеляційного суду від 29 листопада
2018 року.
У лютому 2019 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2019 року справу призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2019 року зупинено касаційне провадження у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу майна (справа № 642/2506/17, провадження
№61-478 св 19), за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Орган опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення (справа
№ 205/578/14-ц), за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 -
ОСОБА_6 , на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області
від 04 липня 2016 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2019 року поновлено касаційне провадження у вищевказаній справі у зв`язку з розглядом Великою Палатою Верховного Суду вищевказаної справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, задовольнивши позов банку по суті, не звернув уваги та не надав правової оцінки тому, що банк пропустив строк позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Вважає, що правові висновки суду першої інстанції є законними і обґрунтованими, а суд апеляційної інстанції скасував рішення, яке було ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому вказує, що доводи скарги є безпідставними, не спростовують правильності судового рішення апеляційного суду. Вважає, що банком не пропущено строк позовної давності. Заявник помилково вважає, що оскільки банк не оскаржив включення предмета іпотеки до ліквідаційної маси у процедурі банкрутства боржника, то предмет іпотеки втратив такий статус. Апеляційний суд вірно розглянув справу та правильно взяв до уваги правові висновки Верховного Суду України, які є обов`язковими для врахування.