Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 752/19356/16-ц
провадження № 61-32521св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Фінанс",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Голосіївський районний відділ головного управління Державної міграційної служби у м. Києві,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, в особі представника ОСОБА_5, на рішення Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Антоненко Н. О., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І., від 31 жовтня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, та зняти їх з реєстраційного обліку.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 13 червня 2007 року між ОСОБА_4 та відкритим акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль", укладено кредитний договір № 014/7478/82/56659, згідно умов якого ОСОБА_4 отримав грошові кошти у сумі 382 500,00 грн.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 13 червня 2007 року між ВАТ "Райффайзен банк Аваль", з одного боку, та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, з іншого боку, було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ВАТ "Райффайзен банк Аваль" виступив іпотекодержателем квартири АДРЕСА_1 .
22 грудня 2015 року права вимоги банку за цими договорами зі змінами і доповненнями до них були відступлені ТОВ "СВ Фінанс".
03 березня 2016 року в рахунок погашення боргу за вищезазначеним кредитним договором, відповідно до умов договору іпотеки та статті 37 Закону України "Про іпотеку", приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1, за ТОВ "СВ Фінанс". Таким чином, в позасудовому порядку звернуто стягнення на предмет іпотеки.
Також позивач зазначив, що станом на 30 червня 2016 року у належній йому квартирі продовжують бути зареєстрованими відповідачі.
У зв`язку з зазначеним позивач, посилаючись на те, що на час звернення до суду з позовом він є власником вищезазначеної квартири, але не може вільно користуватися та розпоряджатися своїм майном, оскільки у квартирі зареєстровані інші особи, просив усунути перешкоди у користуванні власністю та визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва, у складі судді Шкірай М. І., від 27 червня 2017 року у задоволенні позову ТОВ "СВ Фінанс" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем невірно визначено правовідносини, що склалися між сторонами, а тому невірно обрано спосіб захисту порушеного права. Суд першої інстанції зазначив, що нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 ЖК Української РСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення. Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту банку, повернення якого забезпечено іпотекою відповідного житлового приміщення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 26 червня 2017 року скасовано, позовні вимоги ТОВ "СВ Фінанс" задоволено. Визнано ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, та знято їх з реєстраційного обліку.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що районний суд дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки власник майна має право на захист свого права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, шляхом пред`явлення вимоги про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а право відповідачів на користування квартирою припинилось з припиненням права власності попередніх власників.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Апеляційного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року та залишити в силі рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 червня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що положення статей 71, 72, 116, 156 ЖК Української РСР, статті 405 ЦК України, за якими особа визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, що виникли між ТОВ "СВ Фінанс" та відповідачами, оскільки регламентуються положеннями спеціального нормативно-правового акту, а саме статті 40 Закону України "Про іпотеку", а також статтею 109 ЖК Української РСР. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути реалізовано шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, без посилання на норми житлового або цивільного законодавства, в яких зазначені відповідні підстави.
Окрім того, письмових вимог щодо звільнення квартири іпотекодержатель не надсилав.
Оскільки спірне нерухоме майно, що виступало предметом іпотеки, було придбано не за рахунок отриманих кредитних коштів, враховуючи відсутність іншого житла, до якого може бути виселено відповідачів, передбачених законом, підстав для виселення мешканців зі спірного житлового приміщення без надання їм іншого постійного житла немає.
Також апеляційний суд дійшов неправильного висновку про те, що колишні власники спірної квартири у ній не проживають і не зареєстровані.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України), що набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
05 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 752/19356/16-ц розподілено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2019 року справу за позовом ТОВ "СВ Фінанс" до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Голосіївський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби у м. Києві, про визнання осіб такими, які втратили право користування жилим приміщенням, призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13 червня 2007 року між ОСОБА_4 та ВАТ "Райффайзен банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен банк Аваль", укладено кредитний договір № 014/7478/82/56659, зі змінами і доповненнями до нього.
13 червня 2007 року між ВАТ "Райффайзен банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен банк Аваль", з одного боку, та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, з іншого боку, було укладено договір іпотеки, з подальшим внесенням змін, відповідно до умов якого ВАТ "Райффайзен банк Аваль" виступив іпотекодержателем квартири АДРЕСА_1, переданої в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 13 червня 2007 року, укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ "Райффайзен банк Аваль".
Згідно пункту 6.4.2 вищевказаного договору іпотеки від 13 червня 2007 року при виникненні іпотечного випадку іпотекодержатель надсилає іпотекодавцям іпотечне повідомлення з вказівкою про загальну суму боргових зобов`язань та граничний строк погашення боргових зобов`язань. У випадку непогашення іпотекодавцями боргових зобов`язань у строк, передбачений у іпотечному повідомленні, право власності на предмет іпотеки переходить від іпотекодавця до іпотекодержателя в день, наступний за останнім днем строку погашення боргових зобов`язань, вказаного в іпотечному повідомленні.
22 грудня 2015 року ПАТ "Райффайзен банк Аваль" через ПАТ "Комерційний індустріальний банк" було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого всі вимоги до ОСОБА_4 за кредитним договором № 014/7478/82/56659 від 13 червня 2007 року, зі змінами і доповненнями до нього, були відступлені ТОВ "СВ Фінанс". Також сторонами не заперечувалося, що до ТОВ "СВ Фінанс" були відступлені та перейшли права за договором іпотеки від 13 червня 2007 року.
15 січня 2016 року на адресу ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 позивачем було направлено вимоги про усунення порушень забезпеченого іпотекою зобов`язання.
Судами також встановлено та підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо об`єкта нерухомого майна № 73190333 від 17 листопада 2016 року, що 03 березня 2016 року ТОВ "СВ Фінанс" звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Каплун Ю. В., яким за результатами розгляду заяви позивача про реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято оскаржуване рішення № 28581435, проведено державну реєстрацію права власності на кв. АДРЕСА_1 за ТОВ "СВ Фінанс".
У відповідності до довідки ТОВ "Ліко-Житлосервіс" від 30 червня 2016 року та відомостей адресно-довідкового підрозділу територіального органу Державної міграційної служби України у АДРЕСА_1, власником якої є ТОВ "СВ Фінанс", зареєстровані: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.