ПОСТАНОВА
Іменем України
20 вересня 2019 року
Київ
справа №809/195/18
адміністративне провадження №К/9901/63320/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку попереднього судового засідання у касаційній інстанції адміністративну справу № 809/195/18
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, наказу та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року (головуючий суддя: Гундяк В.Д.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя: Ільчишин Н.В., судді: Шинкар Т.І., Пліш М.А.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 10 січня 2018 в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
1.2. визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 29 січня 2018 року №251/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ";
1.3. зобов`язати відповідача поновити дію свідоцтва №1299 від 02 липня 2013 року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1;
1.4. внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про поновлення свідоцтва арбітражного керуючого від 02 липня 2013 №1299, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1.
1.5. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що, на його думку, відповідачем в порушення вимог чинного законодавства, протиправно ухвалено рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення від 10 січня 2018 року, на підставі якого прийнятий наказ від 29 січня 2018 року за №251/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)".
1.6. Зазначає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого спірним рішенням є безпідставним, оскільки факт вчинення позивачем під час виконання повноважень керуючого санацією ВАТ "Оріана" грубого порушення прав та законних інтересів боржника чи кредиторів є недоведеним. Зазначив, що висновки посадових осіб відповідача про виявлення порушень в його діяльності як арбітражного керуючого не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкурутом", та були спростовані наданими позивачем поясненнями по кожному порушенню під час проведення перевірки. Тому підстави для застосування до нього найсуворішого заходу дисциплінарного стягнення - позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, відсутні. Крім того, посилається на те, що Міністерством юстиції України при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано, що він протягом 13 років до дисциплінарної відповідальності не притягався. Таким чином вважає, що рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 10 січня 2018 року в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення, наказ Міністерства юстиції України від 29 січня 2018 року за №251/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 " підлягає скасуванню, також відповідач повинен поновити дію даного свідоцтва і внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) запис про поновлення цього свідоцтва.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
2.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірні рішення та наказ прийняті відповідачем правомірно та з урахуванням вини позивача у виявлених порушеннях, тяжкості проступку та настання невідворотних наслідків.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати ці рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
3. 3.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що висновки про допущення ним порушень вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими та такими, що не ґрунтуються на дійсних обставинах справи, спростовані позивачем. Також зазначає, що застосований до нього захід дисциплінарного стягнення не є співмірним із встановленими порушеннями, при цьому не було враховано та проаналізовано реальне заподіяння матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали.
4. Крім цього, позивачем надіслано до суду письмові пояснення, в яких він вказує на порушення позивачем порядку анулювання вказаного вище свідоцтва та відсутність для цього правових підстав, що визначені статтею 112 Закону.
5. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому останній висловив думку про законність та обгрунтованість оскаржуванх судових рішень, а також вказав, що вчинені позивачем порушення знайшли своє підтвердження в ході розгляду судами цієї справи, докази чого наявні в матеріалах справи, що дає підстави для висновків про те, що позивач під час виконання обов`язків керуючого санацією діяв несумлінно, нерозумно, без врахування інтересів боржника та кредиторів. Просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, судові рішення залишити без змін.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
6. Згідно Свідоцтва №1299 від 02 липня 2013 року позивач здійснює діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), в тому числі і в процесі санації ВАТ "Оріана".
7. У період з 30 листопада 2017 року по 11 грудня 2017 року Головним територіальним управлінням юстиції в Івано-Франківській області проведено планову виїзну перевірку позивача на предмет відповідності діяльності арбітражного керуючого вимогам, визначеним у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство.
8. За результатами вказаної перевірки комісією складено довідку від 11 грудня 2017 року за №20 та акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 21 грудня 2017 року за №20, за змістом яких цією перевіркою виявлено грубі порушення законодавства про банкрутство під час виконання позивачем повноважень керуючого санацією ВАТ "Оріана", що призвели до порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів, а саме: вимог абзацу 2 частини 5 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 року) - керуючим санацією укладено договори цивільно-правового характеру (на виконання робіт з фізичною особою), предметом яких є виконання робіт по огляду території з метою збереження майна, що знаходиться на території підрозділів ВАТ "Оріана" з особою, яка не має відповідної ліцензії на здійснення охоронної діяльності виданої МВС України, тобто керуючим санацією ВАТ "Оріана" не вжито належних заходів для захисту майна боржника, яке є власністю держави; вимог частини 6 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 року) - в процедурі санації ВАТ "Оріана" реалізовано надлишкове майно на суму 1119432,55 грн, яке не було включено в баланс підприємства та не було передбачено планом санації, в порушення вимог ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2017 року, якою керуючого санацією ВАТ "Оріана" зобов`язано проводити перерахунок коштів, отриманих від реалізації майна боржника згідно плану санації, з р/р НОМЕР_1 виключно на погашення вимог конкурсних кредиторів в порядку черговості, установленому статтею 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кошти від продажу даного майна направлені не на погашення кредиторських вимог, а на поточні витрати; вимог абзацу 2, 3 частини 4 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкурутом" (в редакції до 19.01.2013 року) - документи щодо реалізації майна ВАТ "Оріана" на суму 1119432,55 грн підписані неуповноваженою особою, оскільки з дня призначення керуючого санацією до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи-боржника, в тому числі щодо управління та розпорядження майном боржника та вчинення певних дій від імені боржника; вимог статей 49-50, 69 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкурутом" (в редакції після 19.01.2013 року) - арбітражним керуючим не підтверджено способу продажу майна та дотримання порядку продажу майна ВАТ "Оріана" на суму 1119432,55 грн, передбаченого даним законом.
9. Планова виїзна перевірка діяльності позивача як арбітражного керуючого проведена у відповідності до вимог законодавства з питань банкрутства, ці обставини не заперечуються сторонами.
10. На підставі висновків вказаного акту перевірки Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) прийнято рішення, оформлене протоколом №67/01/18 від 10 січня 2018 року, про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
11. На підставі цього рішення наказом Міністерства юстиції України від 20 січня 2018 року за №251/5 анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1299 від 02.07.2013 року, виданого ОСОБА_1 .
12. Уважаючи вказані рішення та наказ відповідача протиправними, позивач звернувся у суд із даним позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
15. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
16. За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
17. Умови та порядок відновлення платоспроможності суб`єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів урегульовано Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон № 2343-XII).
18. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року № 4212-VI (далі - Закон № 4212-VI) Закон № 2343-XII викладено в новій редакції, яка набрала чинності 19 січня 2013 року.
19. За пунктом 1-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4212-VI положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
20. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.
21. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
22. Відповідно до вимог Закону №2343 керуючий санацією має право розпоряджатися майном підприємства виключно та в межах затвердженого плану санації.
23. Згідно з абзацом 2, 3 частини 4 статті 17 Закону №2343 (в редакції до 19.01.2013 року) з моменту винесення ухвали про введення процедури санації керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку передбаченого статтею 53 цього Закону. Припиняються повноваження органів управління боржника-юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією.
24. Частиною 1 статті 20 Закону №2343 передбачено, що з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Заходи для забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовуються ухвалою господарського суду.
25. Частиною 1 статті 49 Закону №2343 продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
26. Відповідно до частини 1 статті 50 Закону №2343 продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
27. Згідно частини 1 статті 69 Закону №2343 протокол складається організатором аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця.
28. Відповідно до частини 2 статті 106 Закону № 4212-VI (у редакції, чинній на час виникнення підстав для проведення перевірки) позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
29. Статтею 105 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 №2343-XII (далі - Закон №2343) встановлено, що дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
30. У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень (частина 4 статті 106).
31. Згідно статті 109 Закону №2343 дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.
32. У відповідності до пункту 5 частини 1 статті 112 Закону №2343 однією із підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
33. На момент виникнення спірних правовідносин (червень 2017 року) діяло Положення про Міністерство юстиції України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 395/2011 (надалі - Положення N 395/2011).
34. Відповідно до пункту 1 Положення N 395/2011 Міністерство юстиції України (Мін`юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін`юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, з формування та забезпечення реалізації політики з питань банкрутства. Мін`юст України є державним органом з питань банкрутства.
35. Пунктом 2 Положення N 395/2011 встановлено, що Мін`юст України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.
36. Підпунктом 41 пункту 4 Положення N 395/2011 передбачено, що Мін`юст України відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
37. Процедуру видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (далі - свідоцтво) особі, яка має намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (далі - арбітражний керуючий) та успішно склала кваліфікаційний іспит, видачі дубліката, переоформлення та анулювання свідоцтва, визначає Порядок видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2013 року N 93/5 (надалі - Порядок № 93/5).
38. Пунктом 2 Порядку № 93/5 передбачено, що свідоцтво є обов`язковою умовою здійснення діяльності арбітражного керуючого.