ПОСТАНОВА
Іменем України
20 вересня 2019 року
Київ
справа №809/1505/17
адміністративне провадження №К/9901/51919/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 809/1505/17
за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року (головуючий суддя: Панікар І.В.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя: Кузьмич С.М., судді: Гулид Р.М., Улицький В.З.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ № 39 від 19.08.2017 року "Про введення в дію структури апарату та штатного розпису Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства".
1.2. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що спірним наказом з 01 грудня 2017 року введено в дію нову штатну структуру Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, з якої посаду позивача - першого заступника начальника управління - виключено. Зазначене, на переконання позивача, суперечить вимогам статті 43 Закону України "Про державну службу", оскільки виключення зі структури апарату та штатного розпису даної посади є істотною зміною умов праці, що не містить під собою законодавчих передумов. Вважає, що створення та введення в структурі відповідача посади заступника начальника управління, замість першого заступника начальника управління є фактичною зміною назви посади без належної на те аргументації, так як порівняльний аналіз посадових обов`язків першого заступника начальника до часу її скасування та посадових обов`язків одного з діючих заступників начальника управління з 04.12.2017 року є тотожним.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
2.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в контексті визначених статтею 19 Конституції України та статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України положень відповідачем доведено, що цей наказ прийнято ним з дотриманням вимог чинного законодавства та процедури його прийняття в межах наданих йому законом повноважень. З приводу тверджень позивача про те, що оскаржуваний наказ суперечить вимогам статті 43 Закону України "Про державну службу" суди вказали на те, що зазначена норма права регулює питання щодо змісту поняття істотних умов праці, їх зміни та спрямована виключно на встановлення гарантій працівника у разі їх настання. Однак, зазначені правовідносини жодним чином не впливають на законність оскаржуваного наказу, оскільки безпосередньо ним не регулюються, а охоплюються іншими наказами роботодавця, а отже не відносяться до предмету позову.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати ці рішення.
3.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що під час судового розгляду та досліджуючи структуру апарату управління, здійснюючи порівняльний аналіз, судами не взято до уваги, що позивач оскаржує наказ в частині внесення змін в структуру апарату управління в відділі, яких фактично не відбулось. Крім того, судами не враховано, що кількість посад в управління залишилась незмінною, тобто скорочення чисельності штату за цим наказом не відбулось, а тому такий наказ не відповідає приписам статті 43 Закону України "Про державну службу", за частиною другою якої не вважається зміною істотних умов державної служби зміна назви структурного підрозділу державного органу або посади, не пов`язані зі зміною функцій державного органу та основних посадових обов`язків. Зазначає, що посадові обов`язки за посадою, з якої його було звільнено, розподілено між посадовими обов`язками двох з трьох заступників начальника управління, а тому, на його думку, в даному випадку має місце зміна назви посади. Наголошує, що відповідачем не надано доказів здійснення оптимізації структури управління, не аргументовано необхідність зміни структури апарату управління. Вважає відсутньою доцільність введення в дію спірного наказу, оскільки істотні умови проходження державної служби в управлінні не змінено, при цьому змінено лише назву посади зі збереженням посадових обов`язків, а посаду заступника начальника управління вважає рівнозначною посаді першого заступника начальника управління, з якої його було звільнено.
3.2. Також позивачем подано доповнення до касаційної скарги, в яких він додатково обґрунтовує своє твердження щодо формального скасування посади, на якій він проходив службу.
4. Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
5. Начальник Івано-Франківського обласного Управління лісового та мисливського господарства звернувся з листом за № 07.2/13/-1291 від 10 липня 2017 року до заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України з проханням затвердження структури апарату та штатного розпису управління, обумовленого вдосконаленням структури та підвищенням ефективності роботи.
6. Заступником Голови Державного агентства лісових ресурсів України, який на час відпустки Голови Держлісагенства виконував його обов`язки, 11 серпня 2017 року затверджено подану начальником управління структуру апарату, а 16 серпня 2017 року і штатний розпис Івано-Франківського обласного Управління лісового та мисливського господарства.
7. 14 серпня 2017 року структуру апарату погоджено заступником аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції.
8. 19 серпня 2017 року відповідач звернувся листом за № 11-09/46-1632 до первинної профспілкової організації працівників Івано-Франківського обласного Управління лісового та мисливського господарства з проханням погодити введення в дію нової структури апарату та штатного розпису управління із відповідними обґрунтуваннями.
9. Зазначене звернення відповідача розглянуте на засіданні профспілкового комітету первинної організації працівників Івано-Франківського обласного Управління лісового та мисливського господарства та погоджене, про що складено рішення у формі протоколу № 2 від 23.08.2017 року.
10. Наказом начальника Івано-Франківського обласного Управління лісового та мисливського господарства № 39 від 19 серпня 2017 року введено в дію з 01 грудня 2017 року структуру апарату зазначеної установи.
11. Уважаючи наказ № 39 від 19 серпня 2017 року протиправним, позивач звернувся у суд із даним позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
12. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
14. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
15. За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
16. Закон України "Про державну службу" визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
17. Статтею 1 Закону України "Про державну службу" визначено поняття державної служби, якою є професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
18. Відповідно до статті 43 Закону України "Про державну службу" підставами для зміни істотних умов державної служби є: 1) ліквідація або реорганізація державного органу; 2) зменшення фонду оплати праці державного органу; 3) скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу. Не вважається зміною істотних умов державної служби зміна назви структурного підрозділу державного органу або посади, не пов`язана із зміною функцій державного органу та основних посадових обов`язків.
19. Зміною істотних умов державної служби вважається зміна: 1) належності посади державної служби до певної категорії посад; 2) основних посадових обов`язків; 3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; 4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; 5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).
20. Приписами статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" визначено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади.