ПОСТАНОВА
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа №810/2996/15
адміністративне провадження №К/9901/10472/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 810/2996/15
за позовом Приватного підприємства (далі - ПП) "Еркер" до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області (далі - Управління ПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ПП "Еркер"
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2015, ухвалену у складі головуючого судді Панової Г.В. та
ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Аліменка В.О., суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 10.07.2015 ПП "Еркер" звернулось суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати рішення Управління ПФУ від 23.04.2015 № 18 про накладення штрафу в сумі 102 057,55 грн та пені в розмірі 171 048,99 грн, всього фінансових санкцій на загальну суму 273 106, 54 грн.
В обґрунтування позовних вимог ПП "Еркер" зазначило, зокрема те, що частина дев`ята статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), якою було передбачено фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, була виключена з 01.01.2011 у зв`язку з набранням чинності Законом України від 07.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI). Таким чином, на думку позивача, Управління ПФУ не мало правових підстав для прийняття спірного рішення від 23.04.2015 № 18.
2. Київський окружний адміністративний суд постановою від 10.09.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 16.03.2016 ПП "Еркер" звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.04.2016 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
5. 21.04.2016 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на вказану касаційну скаргу, в яких пенсійний орган просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані позивачем судові рішення - без змін.
6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. ПП "Еркер" є юридичною особою, 22.05.2007 зареєстроване Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ.
27.04.2015 на адресу ПП "Еркер" надійшло рішення Управління ПФУ від 23.04.2015 № 18 про накладення штрафу в сумі 102 057,55 грн та пені в сумі 171 048,99 грн, всього фінансових санкцій на загальну суму 273 106, 54 грн.
Також суди встановили, що згідно із карткою особового рахунку (32%, 4%, 42 %) за період з 01.03.2009 по 31.07.2015, станом на 2011 рік за ПП "Еркер" перед Управлінням ПФУ рахувалась заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 85 193,62 грн. Зазначена сума заборгованості була сплачена підприємством лише у 2015 році.
У зв`язку з несвоєчасною сплатою позивачем страхових внесків Управлінням ПФУ розраховано суму фінансових санкцій у розмірі 96 311,71 грн та пеню в сумі 163 360, 29 грн.
Згідно із карткою особового рахунку (1% - 5%) за період з 01.03.2009 по 31.07.2015 станом на 2011 рік за ПП "Еркер" перед Управлінням ПФУ рахувалась заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 4389,59 грн. Зазначена сума заборгованості була сплачена підприємством, також у 2015 році.
У зв`язку з несвоєчасною сплатою позивачем страхових внесків відповідачем було розраховано суму фінансових санкцій у розмірі 5745, 84 грн та пеню в сумі 7688,70 грн.
Окрім цього, судами встановлено, що до 2015 року за позивачем рахувалась заборгованість зі сплати страхових внесків за період 2009-2010 роки, зокрема, в розмірі 89 583,21 грн за вимогою від 05.05.2010 № Ю-2527.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що законодавець передбачив право органів Пенсійного фонду України застосовувати фінансові санкцій за порушення строків сплати страхових внесків, які мали місце до 01.01.2011, на підставі законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 2464-VI. Тому оспорюване позивачем рішення Управління ПФУ є правомірним.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що 17.01.2015 ПП "Еркер" сплатило недоїмку по страховим внескам, тому нарахування пенсійним органом пені за період з 20.03.2009 по 13.02.2015 є протиправним.
12. У запереченнях на касаційну скаргу позивача пенсійний орган вказав, зокрема на те, що у ПП "Еркер" за період з лютого 2009 року по листопад 2010 року утворилась заборгованість зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у зв`язку із чим ним було сформовано та направлено позивачу вимоги про сплату боргу, які останній оскаржував спочатку в адміністративному, а потім у судовому порядку та які були визнані правомірними судовим рішенням у справі № 810/3150/14. При цьому заборгованість позивачем було сплачено лише 13.02.2015, відтак до позивача правомірно було застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
14. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1058-IV суб`єктами системи пенсійного забезпечення є страхувальники.
16. Страхувальниками є роботодавці, зокрема підприємства, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання (пункт 1 статті 14 Закону № 1058-IV).
17. Згідно із пунктом 6 частини другої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.
18. Частиною шостою статті 20 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
19. Пунктом 2 частини дев`ятої статті 106 Закону № 1058-IV, яка діяла до 01.01.2011, передбачалось, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами ПФУ, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.