ПОСТАНОВА
Іменем України
17 вересня 2019 року
Київ
справа №2а/0270/4804/11
касаційне провадження №К/9901/8976/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Іллінецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Інспекція) на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2014 (суддя - Комар П.А.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 (головуючий суддя - Сушко О.О., судді - Залімський І.Г., Смілянець Е.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорочанський мірошник" (далі - Товариство) до Іллінецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2011 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.08.2011 № 0000152320 (форми "П"), №0000152320 (форми "Р") та № 0000172320 (форми "В4").
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: послуги з охорони цілісного майнового комплексу будівель та споруд комбінату хлібопродуктів відносяться до господарської діяльності Товариства; реальність господарських операцій з ТОВ "Газторг-України" щодо придбання природного газу підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, складеними належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість, яка має ліцензію на здійснення такого виду діяльності; кредитні кошти були отримані Товариством для придбання цілісного майнового комплексу, з огляду на що і відсотки за таким кредитом відносяться до складу валових витрат.
Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 26.11.2014, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Інспекції від 02.08.2011 № 0000152320 (форми "П"), №0000152320 (форми "Р") та № 0000172320 (форми "В4").
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: вартість послуг з охорони цілісного майнового комплексу, до якого входять: елеватор, млин, складські приміщення, адміністративний будинок, склад паливно-мастильних матеріалів та вагові, які надавались Товариству ТОВ "Корпорація "Ровекс", була правомірно включена Товариством до складу валових витрат, оскільки охорона об`єкта є невід`ємною частиною господарської діяльності підприємства, яке здійснює складське зберігання; згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на дату укладення договору та здійснення господарських операцій юридична адреса ТОВ "Газторг-України" відповідала юридичній адресі ТОВ "Газторг-України", зазначеній у договорі на постачання природного газу; акти прийому-передачі та реалізації газу були підписані Товариством, ТОВ "Газторг-України" та Іллінецьким УГГ філії ВАТ "Вінницягаз", що відповідає вимогам пункту 3.3 договору на постачання природного газу; фактичне виконання господарських операцій між Товариством та ТОВ "Газторг-України" підтверджується належними та допустимими доказами, а використання Товариством придбаного у ТОВ "Газторг-України" природного газу у господарській діяльності підтверджене регістрами бухгалтерського обліку; Товариство правомірно включило до складу валових витрат проценти по валютному кредиту, отриманому для придбання цілісного майнового комплексу, у відповідності до вимог підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.03.2015 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки порушенням Товариством податкового законодавства, зафіксованим у акті перевірки, а також доводам податкового органу щодо правомірності нарахованих податкових зобов`язань згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Решта доводів Інспекції зводиться до цитування акту перевірки та відображених у ньому порушень.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.02.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 13.09.2019 - призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 17.09.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що видами діяльності, які здійснює Товариство, є: складське господарство (63.12.0); виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості 15.61.0); виробництво харчових продуктів, не віднесених до інших групувань (15.89.0); оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (51.21.0); діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.0).
Інспекція провела планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2011, результати якої були оформлені актом від 20.07.2011 № 278/23/34709632, за висновками якого Товариством були порушені вимоги: пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5, підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2928831,00 грн.; статті 203, частин першої, другої статті 215, статей 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначений статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених Товариством при придбанні товарів (послуг) у ТОВ "Газторг України"; підпунктів 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 198.4 статті 198, пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість на загальну суму 212728,00 грн., у тому числі: за січень 2010 року - 6505,00 грн., за лютий 2010 року - 3083,00 грн., за березень 2010 року - 3410,00 грн., за квітень 2010 року - 3371,00 грн., за травень 2010 року - 4681,00 грн., за червень 2010 року - 4531,00 грн., за липень 2010 року - 12705,00 грн., за серпень 2010 року - 10741,00 грн., за вересень 2010 року - 3991,00 грн., за жовтень 2010 року - 148009,00 грн., за листопад 2010 року - 3944,00 грн., за грудень 2010 року - 4074,00 грн., за лютий 2011 року - 3683,00 грн., та зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість за березень 2011 року на 4074,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що у періоді, який перевірявся, Товариство неправомірно включило до складу валових витрат: витрати загальну суму 168709,00 грн., пов`язані з придбанням товарів (робіт, послуг), оскільки такі витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами; витрати на загальну суму 292744,00 грн., пов`язані з придбанням у ТОВ "Корпорація Ровекс" послуг з охорони об`єктів Товариства (цілісного майнового комплексу, придбаного у АК "Промислово-фінансовий банк"), оскільки такі витрати пов`язані з утриманням невиробничих фондів, з огляду на те, що більша частина основних засобів не введена в експлуатацію (відсутні акти введення об`єктів в експлуатацію, амортизація по ним не нараховується) та не законсервовані (не надано актів консервації); витрати на загальну суму 796162,00 грн., пов`язані з придбанням у ТОВ "Газторг України" природного газу, оскільки: акти приймання-передачі вартісних показників природного газу підписані представниками постачальника та споживача, проте не підписані представниками газотранспортної організації; вказана у договорах на постачання природного газу юридична адреса ТОВ "Газторг України" не відповідає юридичній та фактичній адресі товариства, які зазначені в реєстраційних документах; у ТОВ "Газторг України" відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу, що свідчить про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Газторг України", суперечать інтересам держави і суспільства та не спрямовані на реальне настання правових наслідків; нараховані відсотки за кредитним договором № СМ-1/07 від 12.04.2007, укладеним з Компанією "Trittico Holdings Limited" (Республіка Кіпр), часткове нарахування яких здійснювалось на суму кредиту, витраченого на невиробничі потреби підприємства, а саме: для придбання цілісного майнового комплексу у АК "Промислово-фінансовий банк". Також, у акті перевірки було вказано, що у зв`язку з неправомірним формуванням позивачем валових витрат по господарських операціях з ТОВ "Корпорація Ровекс" та ТОВ "Газторг України", Товариство неправомірно сформувало податковий кредит за вказаними операціями.
На підставі висновків вказаного акта перевірки 02.08.2011 Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення :№ 0000152320 (форма "П"), яким зменшила Товариству розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на 2928831,00 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1,00 грн.; № 0000162320 (форма "Р"), яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 264990,25 грн., у тому числі: 212728,00 грн. - за основним платежем, 52262,25 грн. - з штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000172320 (форма "В4"), яким зменшила Товариству розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року на 4074,00 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1,00 грн.
За визначенням, наведеним у пункті 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За приписами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов`язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов`язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв`язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.