1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



18 вересня 2019 року

м.Київ

справа №560/4497/18

адміністративне провадження №К/9901/17541/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року (судді: Боровицький О.А., Шидловський В.Б., Матохнюк Д.Б.) у справі №560/4497/18 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до Приватного підприємства "Нива" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

В грудні 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - позивач, ГУ ДФС у Хмельницькій області) звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства агрофірми "Нива" (далі - відповідач, ПП "Нива"), в якому просило надати дозвіл на погашення податкового боргу відповідача в сумі 2746,92 грн. за рахунок майна зазначеного підприємства, яке перебуває у податковій заставі.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

03 квітня 2019 року (згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції) ГУ ДФС у Хмельницькій області вперше звернулось з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2019 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Хмельницькій області залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку, передбаченого частиною восьмою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

17 травня 2019 року відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, додатково заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року клопотання позивача було визнано необґрунтованим, а апеляційну скаргу повторно було залишено без розгляду з аналогічних підстав.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що неправомірно був позбавлений права на апеляційне оскарження судового рішення та наголошує, що, незважаючи на специфіку предмету розгляду даної справи, в даному випадку застосуванню підлягають саме загальні строки звернення з апеляційною скаргою, передбачені статтею 295 КАС України.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав до задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як убачається з оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції, залишаючи без розгляду апеляційну скаргу ГУ ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, констатував факт пропуску апелянтом присічного строку на апеляційне оскарження, встановленого частиною восьмою статті 283 КАС України, та при цьому керувався нормами статті 270 КАС України.

Так, згідно з частиною восьмою статті 283 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Частина п`ята статті 270 КАС України встановлює обов`язок суду залишити без розгляду позовну заяву, апеляційну скаргу, подану після закінчення строків, установлених у справах, визначених цією статтею, тобто у справах, особливості розгляду яких визначені статтями 273 - 277, 280 - 283 цього Кодексу, зокрема, у справах за зверненням органів доходів і зборів (стаття 283 КАС України).

В свою чергу, колегія суддів Верховного Суду зауважує, що звернення податкового органу до суду з приводу стягнення з платника податків сум податкового боргу може мати місце не лише шляхом звернення до суду із відповідною заявою, у порядку визначеному частиною другою статті 283 КАС України, а й у загальному позовному.

За змістом частини третьої статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.


................
Перейти до повного тексту