ПОСТАНОВА
Іменем України
19 вересня 2019 року
Київ
справа №760/8406/16-а
адміністративне провадження №К/9901/12646/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суд України від 13 березня 2017 року (суддя - Пасічник С.С.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій (бездіяльності) щодо нарахування та виплати грошової допомоги при звільненні згідно зі статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ"; зобов`язання здійснити перерахунок грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60 % щомісячної додаткової грошової винагороди згідно з урахуванням виплаченої суми; зобов`язання виплатити грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" з урахуванням раніше виплачених сум.
Короткий зміст рішень суду попередніх інстанцій
Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року скасовано постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року (справа № 760/8406/16) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про зобов`язання здійснити перерахунок і виплатити грошову допомогу при звільненні.
Відмовляючи у відкритті провадження, Вищий адміністративного суду України застосовуючи приписи статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ у поєднанні із постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22 вересня 2010 року № 889 дійшов висновку, що грошова винагорода має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
При цьому вказував на аналогічну правову позицію викладену Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 15 жовтня 2013 року, 4 листопада 2014 року та 16 червня 2015 року (справи №№ 21-368а13, 21-473а14, 21-621а15 відповідно).
Короткий зміст та обґрунтування вимог заяви
Позивач подав до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року з підстави, встановленої пунктами 1 та 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки за аналогічних обставин цей суд по-іншому застосував ті ж самі норми матеріального права.
Як приклад неоднакового правозастосування заявник послався на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 липня 2016 року справа № 808/651/15 (№ К/800/35596/14), у яких суд по-іншому і, на переконання заявника, правильно застосував одні й ті ж самі норми матеріального закону у подібних правовідносинах, а саме положень статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ у поєднанні із постановою КМ України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22 вересня 2010 року № 889.
Зокрема, касаційний суд зазначив, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця яка становила 60 % і яку отримував позивач під час проходження служби та з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Вказував на аналогічну правову позицію, викладену в поставі Верховного Суду України від 20 жовтня 2015 року № 21-2942а15, 559/3342/14-а.
Рух заяви
Ухвалою Верховного Суду України від 23 червня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв`язку з цим, за наслідками автоматизованого розподілу судової справи, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Бучик А.Ю. (судді-доповідача), суддів Гімон М.М., Мороз Л.Л., про що складено протокол від 31.01.2018 року.
До призначення справи до розгляду суддею-доповідачем Бучик А.Ю. та суддями Гімон М.М., Мороз Л.Л. заявлено самовідводи, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме, без урахування спеціалізації.
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2018 року задоволено заяви суддів Бучик А.Ю., Гімона М.М., Мороз Л.Л. про самовідвід. Відведено суддів Бучик А.Ю., Гімона М.М., Мороз Л.Л. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України.