ПОСТАНОВА
Іменем України
18 вересня 2019 року
м.Київ
справа №620/3739/18
адміністративне провадження №К/9901/20877/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року (судді: Епель О.В., Карпушова О.В., Степанюк А.Г.) у справі №620/3739/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг" (далі - позивач, ТОВ "Агрікор Холдинг") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.08.2018 №00002651400 у частині зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 641141,00 грн. та №00002661400 про нарахування штрафу в сумі 320571,00 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення та залишити в силі рішення першої інстанції про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що позивачем було використано та списано 311,271 тони насіння сої на площі земель, які фактично відсутні у підприємства, а отже, використано поза межами господарської діяльності з ухиленням від нарахування і сплати ПДВ на суму 641141,00 грн. З огляду на наведене наголошує на правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та необґрунтованості позовних вимог.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ТОВ "Агрікор Холдинг" є юридичною особою та зареєстровано платником ПДВ.
З 24.05.2018 по 27.06.2018 ГУ ДФС у Чернігівській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Агрікор Холдинг" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, військового збору, податку на доходи фізичних осіб, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.
За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено Акт від 06.07.2018 №467/14/36279482, яким, з урахуванням результатів розгляду заперечень позивача, встановлено порушення ТОВ "Агрікор Холдинг" податкового законодавства, зокрема, п.п. 198.1, 198.2, 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення звітного (податкового) періоду, які зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника податків у сумі 655808,00 грн., у тому числі за грудень 2017 року; п. 201.10. ст. 201 ПК України - нереєстрація податкових накладних.
08 серпня 2018 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: №00002651400, яким за порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.10. ст. 201 ПК України, позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ і застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 655808,00 грн.; №00002661400, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України, застосовано штраф у розмірі 50% від 641 141,00 грн. на загальну суму 320571,00 грн. за платежем з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Не погодившись з вищеозначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ "Агрікор Холдинг" оскаржило їх в адміністративному порядку, однак рішенням ДФС України від 31.10.2018 № 35461/6/99-9911-01-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
В подальшому позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до суду, звернувшись з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що при посіві сої з використанням одночасно двох технологій висіву збільшується площа, що обробляється, проте посівна площа залишається незмінною, у зв`язку з чим погодився з висновком ГУ ДФС у Чернігівській області, що 311,271 т насіння було використано позивачем не у господарській діяльності, що свідчить про необхідність нарахування податкових зобов`язань з ПДВ при здійсненні відповідних операцій та штрафних санкцій, пов`язаних з нереєстрацією в ЄРПН податкових накладних при виникненні податкових зобов`язань з ПДВ, не пов`язаних з господарською діяльністю, на загальну суму 641141,00 грн.
Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем повною мірою підтверджено використання спірної кількості насіння сої безпосередньо в його господарській діяльності, правомірність списання відповідного насіннєвого матеріалу та відсутність обов`язку здійснювати оподаткування, на якому наполягає відповідач, і відповідно, складати та реєструвати в ЄРПН податкові накладні.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 44 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.
Згідно з пп. 14.1.36, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У п.п. 198.1, 198.2, 198.5, 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).