ПОСТАНОВА
Іменем України
20 вересня 2019 року
Київ
справа №466/1403/17
адміністративне провадження №К/9901/44354/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Національної поліції у Львівській області про визнання дій протиправними за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Шевченківського районного суду м. Львова у складі судді Кавацюка В.І. від 14 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сеника Р.П., Хобор Р.Б., Попка Я.С. від 10 жовтня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Національної поліції у Львівській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку йому пенсії;
- зобов`язати здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 вересня 2016 року, виходячи із розрахунку 70% відповідної суми грошового забезпечення;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно здійснило перерахунок пенсії позивача та виплачує пенсію без 5% надбавки від грошового забезпечення, право на яку він отримував у зв`язку із звільненням через хворобу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 14 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 № 8 від 20 січня 2016 року відповідає вимогам Положення проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2001 року, тому воно є належним документом, який підтверджує наявність у позивача хвороби, що зумовлює його непридатність до служби в поліції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 14 червня 2017 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 01 листопада 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 814/430/16.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 вересня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Желєзного І.В., суддів Берназюк Я.О. та Чиркін С.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з свідоцтвом про хворобу № 8 від 20 січня 2016 року військово-лікарська комісія Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області" за розпорядженням заступника начальника відділу УКЗ ГУНП у Львівській області здійснила медичний огляд позивача. За результатами обстеження згідно цього свідоцтва про хворобу позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
На підставі рапорта позивача та свідоцтва про хворобу № 8 від 20 січня 2016 року його було звільнено з 10 лютого 2016 року зі служби в поліції наказом від 5 лютого 2016 року № 46 о/с ГУ НП у Львівській області на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу).
Згідно з пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам, які мають право на пенсію за цим Законом та мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12) - 50 % відповідних сум грошового забезпечення, а звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) - 55 % відповідних сум грошового забезпечення; та додатково за кожний рік вислуги понад 20 років 3% відповідних сум грошового забезпечення.
З урахуванням вислуги - 25 років - позивач набув право на пенсію в розмірі 70 % від грошового забезпечення: 55% (за вислугу 20 років та у зв`язку із звільненням через хворобу на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону) та 15% (за кожен рік вислуги понад 20 років (5 х 3% = 15 %).
У зв`язку з цим відповідач з 12 лютого 2016 року призначив і нарахував позивачу пенсію за вислугою років в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Відповідно до листа Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області "Повідомлення про перерахунок пенсії" від 02 вересня 2016 року вих. №3669/03-29, з 01 вересня 2016 року основний розмір пенсії позивача перераховано та визначено в розмірі 65% грошового забезпечення, оскільки свідоцтво про хворобу військово-лікарської комісії ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України у Львівській області" не містить в собі інформації про непридатність позивача до служби в поліції, тому що в свідоцтві про хворобу зазначено "непридатність до військової служби" та підстав для виплати 5 % відповідних сум грошового забезпечення немає.
Вважаючи, що його права та законні інтереси порушені, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що поняття "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено приданий у воєнний час" і "непридатний до служби в поліції" не є тотожними, тому Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, перераховуючи позивачу пенсію з 01 вересня 2016 року діяло відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки військово-медичною комісією не приймалось рішень про непридатність позивача до служби в поліції.
Від інших учасників справи відзиву або заперечень на касаційну Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.