ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 927/697/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кролевець О.А., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Півень А.Л.;
за участю представників:
позивача - Єгоров В.С.;
відповідача - Литовченко В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Чернігівської області
(суддя - Книш Н.Ю.)
від 26.12.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Буравльов С.І., судді - Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.)
від 11.04.2019
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"
про стягнення 46 674 481,80 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У вересні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" (надалі - ПАТ "Облтеплокомуненерго") про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 26.11.2018) основного боргу у розмірі 18 741 621,88 грн, пені у розмірі 6 293 262,57 грн, 3% річних у розмірі 2 384 203,70 грн та 19 255 393,65 грн інфляційних втрат, що разом складає 46 674 481,80 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору №1719/14-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 28.11.2013 не виконав повністю зобов`язання щодо своєчасної оплати за переданий у 2014 році природний газ, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
1.3. Позовна заява обґрунтована такими обставинами:
1.3.1. 28 листопада 2013 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Облтеплокомуненерго" було укладено договір купівлі - продажу природного газу № 1719/14-БО-39 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупця у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору. Сторони також погодили, що газ, який продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.
1.3.2. Додатковими угодами до договору сторони неодноразово вносили зміни щодо вартості газу.
1.3.3. Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
1.3.4. Згідно з пунктом 7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
1.3.5. Позивач стверджує, що він на виконання умов укладеного між сторонами договору за період з січня по грудень 2014 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 78 099 775,20 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, проте відповідач частково оплатив вартість поставленого природного газу на суму 59 358 153,32 грн, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 18 741 601,88 грн.
1.3.6. Позивач, посилаючись на порушення відповідачем умов договору щодо своєчасності оплати вартості поставленого природного газу, просить стягнути з нього пеню, 3% річних та інфляційні втрати відповідно до статей 230-232 Господарського кодексу України, статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та статей 549, 625 Цивільного кодексу України.
1.4. Відповідач просив зменшити суму пені на 99%, посилаючись на складну економічну ситуацію, яка склалася на підприємстві через збитковість послуг теплопостачання. Також відповідач зазначив, що Порядком розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу передбачено, що оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання. Тобто, державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що усуває відповідача від процесу розподілу на свій розсуд отриманих від споживачів грошових коштів та полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами, а тому відповідач позбавлений можливості своєчасно та в повному обсязі виконати свої зобов`язання.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2019, позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Облтеплокомуненерго" про стягнення 46 674 481,80 грн задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 18 741 621,88 грн боргу, 2 173 514,64 грн 3% річних, 16 994 361,01 інфляційних втрат та судовий збір. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Також, суд першої інстанції відмовив ПАТ "Облтеплокомуненерго" у задоволенні заяви про зменшення розміру пені.
2.2. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції встановив факт порушення відповідачем умов договору купівлі - продажу природного газу №1719/14-БО-39 від 28.11.2013 в частині своєчасних та повних розрахунків за спожитий у грудні 2014 року природний газ, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення основного боргу.
2.3. Відмовляючи в стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість, що виникла за період з січня по листопад 2014 року, суд першої інстанції вказав, що на день набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (30.11.2016) ПАТ "Облтеплокомуненерго", яке є теплопостачальною організацією, сплатило позивачу заборгованість за вказаний період, тому відсутні підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за січень - листопад 2014 року.
2.4. Господарський суд Чернігівської області, з висновком якого погодився і апеляційний господарський суд, відмовляючи у стягненні пені в сумі 4 934 437,99 грн за прострочення оплати заборгованості за грудень 2014 року зазначив, що у період, за який вона нарахована (15.01.2015 по 14.07.2015), було порушено провадження у справі № 927/16/6б/13 про банкрутство ПАТ "Облтеплокомуненерго" і одночасно з цим був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.
2.5. Також, суд першої інстанції здійснив перерахунок нарахованих на суму заборгованості за грудень 2014 року інфляційних втрат і вказав, що позивач неправильно визначив сукупний індекс інфляції за період з лютого 2015 року по жовтень 2018 року у розмірі 196,588099800 замість 109,677109565.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи
3.1. 30.05.2019 АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 у справі №927/697/18, в якій просить скасувати постанову - повністю, а рішення - в частині відмови у стягненні 210 689,06 3%річних, 1 358 824,58 грн пені, 2 261 032,64 грн інфляційних втрат та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
3.2. У касаційній скарзі АТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на неправильне застосування норм матеріального права а саме: статей 193, 218 Господарського кодексу України, статей 550, 625 Цивільного кодексу України та порушення норм процесуального права, а саме: статей 7, 74, 77, 86, 238 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що:
- суди попередніх інстанцій неправомірно застосували норми частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (надалі - Закон № 1730-VIII), оскільки основну заборгованість не було погашено до набрання чинності вказаним законом;