ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/106/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Старчик А.А., адвокат (дов. від 17.05.2019),
відповідача - комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" - не з`явився,
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення господарського суду Донецької області від 02.04.2019 (суддя Лейба М.О.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 (колегія суддів: Дучал Н.М. (головуючий), Склярук О.І., Хачатрян В.С.)
зі справи № 905/106/19
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України")
до комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" (далі - ККП "Донецькміськтепломережа")
про стягнення 139 844 433,77 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ККП "Донецькміськтепломережа" про стягнення 139 844 433,77 грн. (з них: 67 789 263,66 грн. основного боргу, 19 584 596,72 грн. пені, 5 967 313,03 грн. - 3% річних, 46 503 260,36 грн. інфляційних втрат), у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 29.12.2014 № 1345/15-БО-7 купівлі-продажу природного газу в частині оплати вартості отриманого товару.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.04.2019 зі справи № 905/106/19, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2019, позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 67 789 263,66 грн. основного боргу, 5 967 312,44 грн. - 3% річних, 46 503 260,36 грн. інфляційних втрат, 530 333,88 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Судові рішення попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні пені мотивовані, зокрема, тим, що на спірні правовідносини поширюється положення частини другої статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", якою встановлено мораторій, на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення 5 967 313,03 грн. - 3% річних, проте, за перерахунком суду, з відповідача на користь позивача стягнуто 3% річних у сумі 5 967 312,44 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача пені у сумі 19 584 596,72 грн. та 0,59 грн. - 3% річних; ухвалити нове рішення про задоволення позову у вказаній частині.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми статті 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси", пункт 27 статті 1 "Про ринок природного газу", а також приписи статті 1 Закону України "Про електроенергетику".
Судами не враховано те, що позивач не був і не є "енергопостачальною компанією", а тому приписи наведеного Закону не можуть бути застосовані до нього.
Судами безпідставно не застосовано до спірних правовідносин приписи статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в контексті того, що природний газ підпадає під визначення "інші ресурси" в силу загального характеру по відношенню до приписів статті 275 Господарського кодексу України.
Судами порушені приписи статті 625 ЦК України, оскільки, задовольняючи частково вимогу про стягнення з відповідача 3% річних, суди не зазначили, яким саме чином здійснений перерахунок цієї суми.
Судами попередніх інстанцій порушені приписи статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки розглянуто справу без дослідження всіх істотних обставин справи та при недоведеності обставин справи.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
29.12.2014 ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як продавцем та ККП "Донецькміськтепломережа" як покупцем укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1345/15-БО-7 (далі - Договір), відповідно до умов якого, продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.
Згідно з пунктом 1.2 Договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.
За умовами пункту 2.1 Договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 58 350 тис. куб.м., у тому числі по визначених місяцях кварталів.
Обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі ±5%(плюс/мінус п`ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно з пунктом 2.1 цього договору планованого обсягу продажу газу без коригування планованого обсягу (підпункти 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 Договору).
Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункти 3.3, 3.4 Договору).
Розділом 5 Договору сторонами визначена ціна газу.
Ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом (пункт 5.1 Договору).
Пунктом 6.1 Договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11 Договору).
На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 67 789 263,66 грн. (за січень 2015 року), що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 № б/н.
Відповідачем вартість отриманого товару не оплачена. Сума заборгованості склала 67 789 263,66 грн.
Позивачем нараховані на суму основного боргу 19 584 596,72 грн. пені, 5 967 313,03 грн. - 3% річних, 46 503 260,36 грн. інфляційних втрат.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 67 789 263,66 грн. основного боргу, 19 584 596,72 грн. пені, 5 967 313,03 грн. - 3% річних, 46 503 260,36 грн. інфляційних втрат, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині оплати вартості отриманого товару.
Позов у справі задоволено судами частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 67 789 263,66 грн. основного боргу, 5 967 312,44 грн. - 3% річних, 46 503 260,36 грн. інфляційних втрат, 530 333,88 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Предметом касаційного оскарження стала правомірність відмови судами попередніх інстанцій у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 19 584 596,72 грн. пені, 0,59 грн. - 3% річних.
Судові рішення попередніх інстанцій в частині стягнення з відповідача на користь позивача 67 789 263,66 грн. основного боргу, 5 967 312,44 грн. - 3% річних, 46 503 260,36 грн. інфляційних втрат, 530 333,88 грн. витрат зі сплати судового збору жодною із сторін спору не оскаржуються.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
ЦК України:
стаття 509:
- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;
стаття 525:
- одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
стаття 526:
- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
стаття 610:
- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);
пункт 3 частини першої статті 611:
- у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;
стаття 625:
- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
стаття 12:
- держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій;
стаття 193:
- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;
стаття 230:
- штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Закон України "Про енергозбереження" від 01.07.1994 № 74/94 ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
преамбула:
енергозбереження - діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів; паливно-енергетичні ресурси - сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються в національному господарстві.
Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 22.06.2005 № 2711-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
пункт 1.5 статті 1:
енергоносії - кам`яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам`яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф`яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія.
стаття 1:
- метою цього Закону є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. До 31 грудня 2015 року цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного;
стаття 2:
- встановити мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.
Постанова Кабінету Міністрів України "Про визначення гарантованих постачальників природного газу" від 25.07.2012 № 705 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
пункт 1:
- гарантованими постачальниками природного газу є суб`єкти господарювання, що в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом та провадять діяльність на затвердженій Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, території з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом для споживачів України (крім промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії); гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.
ГПК України:
частини перша-третя статті 13:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;
- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;
частина перша статті 73:
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
частина перша статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог;
частина перша статті 76:
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;
частина перша статті 77: