ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 915/1792/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 (Колоколов С.І., Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.) та рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.03.2019 (Алексєєв А.П.) у справі №915/1792/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Європейська Компанія" до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про визнання договору № А3-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013 продовженим (пролонгованим) та визнання права користування позивача причалом №12 (інв.№1031039), залізничними коліями №53, №54 (інв.№1031085, №1031086) та підкрановими коліями (інв.№1031068), розташованими за адресою: Україна, м.Миколаїв, вул. Заводська, 23 до 18.07.2024 включно на тих самих умовах, які передбачені договором № А3-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013, з урахуванням змін, внесених додатковими угодами від 08.08.2013 та від 01.04.2014
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Європейська Компанія" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Миколаївської області з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - Відповідач) про визнання договору № А3-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013 продовженим (пролонгованим) та визнання права користування Позивача причалом №12 (інв.№1031039), залізничними коліями №53, №54 (інв.№1031085, №1031086) та підкрановими коліями (інв.№1031068), розташованими за адресою: Україна, м.Миколаїв, вул. Заводська, 23, до 18.07.2024 включно на тих самих умовах, які передбачені договором № А3-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013, з урахуванням змін, внесених додатковими угодами від 08.08.2013 та від 01.04.2014.
2. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що умовами договору № А3-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013 передбачено автоматичну пролонгацію договору і оскільки Відповідач заперечує проти продовження договору, тому спір підлягає вирішенню в судовому порядку з урахуванням статей 396, 525, 526, 629, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 188, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Короткий зміст оскарженого рішення, ухваленого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.03.2019 позов задоволено.
4. Рішення суду мотивовано тим, що Позивач не повідомляв Відповідача про припинення договірних відносин, а тому в силу статті 629 ЦК України та враховуючи пункт 14.1 договору, договір № А3-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013 є автоматично продовженим на той самий строк (5 років 6 місяців 18 днів - до 18.07.2024) на тих самих умовах, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.03.2019 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача
6. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
7. Обґрунтовуючи відсутність у Відповідача права відмовитись від умов договору або припинити його дію з посиланням на принцип свободи визначення умов договору, суди не врахували межі цього принципу, які визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності, а тому суди мають керуватись не тільки положеннями договору у вирішенні питання його строку дії, а й безпосередньо частиною 1 статті 406 та частиною 5 статті 403 ЦК України.
8. Суди не врахували, що договір сервітуту є строковим, оскільки встановлює строк його дії до 31.12.2018 включно та підлягає припиненню відповідно до норм цивільного законодавства, зокрема, у зв`язку зі спливом строку, на який його було укладено.
Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу
9. З огляду на те, що сторони договору не погодили умови про право Відповідача на відмову від автоматичної пролонгації договору, тому Відповідач зобов`язаний не вчиняти не передбачених договором дій, в тому числі, щодо відмови від автоматичної пролонгації договору.
10. При укладенні договору сторонами реалізовано право на свободу умов договору, передбачене статтями 6, 627, 628 ЦК України.
11. Оскільки пунктом 14.1 договору сторонами врегульовано порядок автоматичної пролонгації договору та порядок (механізм) для реалізації права на автоматичну пролонгацію договору, тому це виключає можливість застосування до спірних правовідносин за аналогією закону положень статті 764 ЦК України та статті 284 ГК України.
Інші документи
12. Позивачем до початку розгляду справи 28.08.2019 подано клопотання про закриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини 1 статті 296 ГПК України з підстав відсутності повноважень у адвоката Проконової К.В. на представництво Відповідача щодо підписання та подання касаційної скарги у даній справі.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення, про що було зазначено в ухвалі Суду від 28.08.2019.
13. Від Позивача 05.09.2019 та 10.09.2019 надійшли письмові пояснення, в яких Позивач просить їх врахувати при розгляді касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанції
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Відповідачем (Володілець) та Позивачем (Користувач) 04.07.2013 укладено договір № А3-А про встановлення сервітуту, за умовами якого сервітут встановлюється щодо користування причалом та причальною інфраструктурою, які розташовані за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул.Заводська, 23.
В пункті 2.1 договору визначено, що сервітут укладено для можливості здійснення Користувачем навантажувально-розвантажувальних робіт через причал з використанням причальної інфраструктури.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору зміст права сервітуту полягає у наданні права користування причалом та причальною інфраструктурою згідно з пунктом 3.1 договору. Сервітут є строковим та оплатним.
Пунктом 4.4 договору визначено, що сервітут, встановлений за даним договором, є речовим правом Користувача, має абсолютний характер і підлягає захисту від неправомірних дій невизначеного кола осіб відповідно до діючого законодавства України.
Володілець має право вимагати припинення сервітуту у випадках, встановлених діючим законодавством України (пункт 9.1.4 договору).
Згідно з пунктом 14.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє по 31.12.2018 року включно. У випадку якщо Користувач не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії договору не повідомить Володільця про намір припинити його дію, договір вважається автоматично пролонгованим на той самий строк на тих самих умовах.