1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



11 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/4110/16




Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Могила С.К., Сухового В.Г.,



за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,



за участю представників:



Акціонерного товариства "Сбербанк" - Крачковської І.М.,



Приватного акціонерного товариства "Термолайф" - Левченка М. В.,



Приватного акціонерного товариства "Термоплита" - не з`явився,



Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" - не з`явився,



Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" - Левченка М.В.,



розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк"



на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 (у складі колегії суддів: Сиверін В.І. (головуючий), Слободін М.М., Тихий П.В.)



у справі № 922/4110/16



за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

до Приватного акціонерного товариства "Термолайф", Приватного акціонерного товариства "Термоплита"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд", Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод"

про стягнення 101 657, 54 доларів США,



ВСТАНОВИВ:



У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк", Банк, позивач) (після зміни найменування - Акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк", Банк, позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (далі - відповідач, ПрАТ "Термолайф") про стягнення частини заборгованості по процентах за договором про відкриття кредитної лінії від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО в розмірі 101 657,54 доларів США, що еквівалентно 2 621 119,61 грн, нарахованих за період з 04.03.2016 по 20.11.2016.



Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ПрАТ "Термолайф" своїх зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО (далі - кредитний договір від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО) в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними.



Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.01.2017 залучено до участі у справі в якості другого відповідача ПрАТ "Термоплита".



Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.02.2017 позовні вимоги ПАТ "Сбербанк" задоволено повністю.



Стягнуто з ПрАТ "Термолайф" на користь ПАТ "Сбербанк" частину заборгованості по процентах за кредитним договором від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО у розмірі 101 657,54 доларів США, що еквівалентно 2 621 119,61 грн, та 39 316,78 грн судового збору.



Провадження у справі щодо ПрАТ "Термоплита" - припинено.



В обґрунтування рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про те, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується порушення ПрАТ "Термолайф" своїх зобов`язань за кредитним договором від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО в частині сплати спірної заборгованості, у зв`язку з чим позовні вимоги до нього є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.



Щодо позовних вимог до ПрАТ "Термоплита" суд першої інстанції зазначив про відсутність правових підстав вважати його правонаступником ПрАТ "Термолайф", а також про відсутність позовних вимог до ПрАТ "Термоплита", у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність предмету спору та припинення провадження у справі в частині позову до ПрАТ "Термоплита" на підставі п. 1.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (у редакції, чинній до 15.12.2017).



При цьому суд першої інстанції виходив з відсутності доказів здійснення державної реєстрації змін до відомостей про ПрАТ "Термолайф" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) щодо наявності у нього правонаступників та відмову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) ПрАТ "Термоплита" в реєстрації звіту про результати розміщення (обміну) акцій, що свідчить про те, що виділ ПрАТ "Термоплита" з ПрАТ "Термолайф" не відбувся і у ПрАТ "Термолайф" немає правонаступників щодо виконання зобов`язань за кредитним договором від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО.



Приймаючи до провадження апеляційну скаргу ПрАТ "Термолайф" на рішення суду першої інстанції від 13.02.2017, Харківський апеляційний господарський суд ухвалою від 01.03.2017 залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні ПрАТ "Термолайф" - ТОВ "Коксотрейд" та ПрАТ "Харківський коксовий завод".



Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2017 скасовано, ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.



Обґрунтовуючи постанову, суд апеляційної інстанції, посилаючись на ч.6 ст.80 Закону України "Про акціонерні товариства", вказав, що з внесенням 28.04.2016 до ЄДР запису про створення ПрАТ "Термоплита" процедура його виділу з ПрАТ "Термолайф" вважається завершеною, а тому з 28.04.2016 ПрАТ "Термолайф" немає зобов`язань перед АТ "Сбербанк" по виконанню кредитного договору від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО, оскільки усі права та обов`язки за вказаним договором перейшли до ПрАТ "Термоплита" як правонаступника ПрАТ "Термолайф".



Разом з тим суд апеляційної інстанції вказав на передчасність заявлення позивачем вимог до ПрАТ "Термолайф", оскільки основним боржником за кредитним договором від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО є ПрАТ "Термоплита".



Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2019, у липні 2019 року АТ "Сбербанк" звернулось до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 06.06.2019, а рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2017 - залишити без змін.



В обґрунтування касаційної скарги, АТ "Сбербанк" зазначило, що суд апеляційної інстанції, посилаючись на ч.6 ст.80 Закону України "Про акціонерні товариства", не врахував положення ч.3 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та дійшов помилкового висновку, що процедура виділу ПрАТ "Термоплита" з ПрАТ "Термолайф" є завершеною з моменту внесення запису до ЄДР про створення ПрАТ "Термоплита", оскільки виділ ПрАТ "Термоплита" з ПрАТ "Термолайф" може вважатись завершеним лише з дати державної реєстрації змін до відомостей про ПрАТ "Термолайф" у ЄДР щодо наявності у нього правонаступників.


Крім того, позивач зазначив, що ПрАТ "Термоплита" не може вважатись заснованим шляхом виділу з ПрАТ "Термолайф", оскільки НКЦПФР не було затверджено звіт про результати розміщення (обміну) першого випуску акцій товариства.



Також позивач вказав на неправомірність посилання суду апеляційної інстанції на судові рішення у справі №922/863/16 з огляду на те, що у них не встановлювались преюдиційні обставини щодо завершення чи законності процедури виділу ПрАТ "Термоплита" з ПрАТ "Термолайф".



22.08.2019 ПрАТ "Термолайф" надало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечило доводи касаційної скарги АТ "Сбербанк", просило залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції від 06.06.2019 - без змін.



Водночас у тексті відзиву ПрАТ "Термолайф" заявило клопотання про передачу справи №922/4110/16 на розгляд Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступлення від висновку щодо застосування норми матеріального права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №922/699/17 або про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики при вирішенні питання конкуренції загальної (ч.3 ст.4 Закону України "Про держану реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань") та спеціальної норм права (ч.6 ст.80 Закону України "Про акціонерні товариства"), для відступлення від заборони незаконного вручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування в господарську діяльність товариств.



27.08.2019 Банк надав заперечення проти задоволення клопотання ПрАТ "Термолайф" про передачу справи №922/4110/16 на розгляд Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду або на розгляд Великої Палати Верховного Суду; також подав клопотання про забезпечення сталості судової практики шляхом врахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.05.2019 у справі №922/699/17.



Клопотання ПрАТ "Термолайф" колегія суддів Касаційного господарського суду залишила без задоволення через відсутність правових підстав і недоведеність заявником умов, з якими за змістом положень ч. 1, 5 ст. 302 ГПК України пов`язано вчинення такої процесуальної дії.



Згідно з ч. 1 ст. 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.



Однак колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 922/699/17.

За змістом ч. 5 ст.302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.



Наявність наведених підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду заявник не довів. А зміст викладеного у клопотанні обґрунтування не свідчить про наявність підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.



28.08.2019 від ПрАТ "Термолайф" та ПрАТ "Харківський коксовий завод" надійшла заява про відвід суддів колегії суддів Касаційного господарського суду Берднік І.С. та Сухового В.Г.



Ухвалою Верховного Суду від 28.08.2019 заяву ПрАТ "Термолайф" та ПрАТ "Харківський коксовий завод" про відвід суддям Берднік І.С. і Суховому В.Г. визнано необґрунтованою.



Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н.О. від 30.08.2019 відмовлено ПрАТ "Термолайф" та ПрАТ "Харківський коксовий завод" у задоволенні заяви про відвід суддів Берднік І.С. та Сухового В.Г. у справі №922/4110/16.



10.09.2019 представник ПрАТ "Термолайф" та ПрАТ "Харківський коксовий завод" на електронну адресу Верховного Суду направив заперечення на клопотання АТ "Сбербанк" про забезпечення сталості та єдності судової практики шляхом врахування висновків щодо застосування норм матеріального права, викладених у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №922/699/17 та просив його відхилити.



11.09.2019 АТ "Сбербанк" подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копій постанов Верховного Суду від 19.08.2019 у справах №922/4105/16 та №922/4109/16 та просив забезпечити дотримання сталості та єдності судової практики шляхом врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, викладених у вказаних постановах.


Зазначені клопотання були частково задоволенні Касаційним господарським судом, а саме в частині долучення до матеріалів справи копій постанов Верховного Суду від 19.08.2019 у справах №922/4105/16 та №922/4109/16.



У судове засідання 11.09.2019 ПрАТ "Термоплита", ТОВ "Коксотрейд" та ПрАТ "Харківський коксовий завод" своїх представників не направили, хоча були повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином.



Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", та те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників ПрАТ "Термоплита", ТОВ "Коксотрейд" та ПрАТ "Харківський коксовий завод".



Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника АТ "Сбербанк" та представника ПрАТ "Термолайф" і ПрАТ "Харківський коксовий завод", дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.



Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.09.2012 між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (правонаступником якого є АТ "Сбербанк") (Банк) та ПрАТ "Термолайф" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №31-В/12/66/ЮО, на підставі якого Банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті (доларах США) та на підставі додаткових угод до договору окремими частинами (траншами) надав позичальнику кредитні кошти у порядку та на умовах договору. Позичальник, в свою чергу, зобов`язався використовувати кредит з метою поповнення його обігових коштів, своєчасно та у повному обсязі виплатити Банку проценти за користування кредитними коштами, виконувати інші умови договору та повернути Банку кредитні кошти у термін, встановлений договором та/або додатковими угодами (п.1.1 кредитного договору від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО).



В подальшому, в період з 20.09.2012 по 30.09.2014, між Банком та ПрАТ "Термолайф" було укладено низку додаткових угод до кредитного договору від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО (№№1-11, 13, 14, 17-21, 24, 26), договорів про внесення змін до окремих пунктів кредитного договору (№№12, 15, 16, 22, 23, 25, 27-29) та договори №1 про внесення змін до додаткових угод №№18-21, якими сторони, зокрема, узгоджували суми траншів кредиту та строк їх повернення.



Відповідно до п.1.2 кредитного договору від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО (в редакції договору про внесення змін від 30.12.2013 №22) ліміт кредитної лінії складає: з 04.09.2012 по 04.06.2016 - 1 000 000,00 доларів США, з 05.06.2016 по 04.07.2016 - 800 000,00 доларів США, з 05.07.2016 по 04.08.2016 - 500 000,00 доларів США, з 05.08.2016 по 04.10.2016 - 200 000,00 доларів США, з 05.10.2016 по 04.04.2017 - 100 000,00 доларів США.



Згідно з п.1.3 кредитного договору від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО тип процентної ставка, яка застосовується в договорі - змінювана процентна ставка.



Детальний порядок визначення розміру процентної ставки наведений у п. п. 1.3.1 - 1.3.8 кредитного договору від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО.



У п.п.6.1, 6.2 кредитного договору від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО сторони дійшли згоди, що позичальник зобов`язується сплачувати Банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором. Проценти за кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії кредитного договору із розрахунку 360 днів у році.



У відповідності до п.6.3 кредитного договору від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО (в редакції договору про внесення змін від 20.01.2015 №29) проценти, нараховані відповідно до п.п. 6.1- 6.2 договору, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше 3 (трьох) робочих днів (у вересні 2014 року - не пізніше 20 (двадцяти) робочих днів; у жовтні 2014 року - не пізніше 21 (двадцяти одного) робочого дня; у період з листопада 2014 року по червень 2015 року - не пізніше 10 (десяти) робочих днів), наступних за днем закінчення періоду.



Пунктом 6.6 кредитного договору від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО встановлено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із своїх зобов`язань, передбачених цим договором, змінювальна процентна ставка за користування кредитом збільшується шляхом збільшення розміру змінювальної процентної ставки на 2 (два) процентних пункти, після чого розмір змінювальної процентної ставки буде розраховуватися за формулою R=(LIBOR 6М+М)+2% річних. Позичальник погоджує зазначену в цьому пункті договору зміну розміру змінювальної процентної ставки, що не потребує укладання сторонами додаткової угоди до цього договору.



У додатку №1 до кредитного договору від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО (в редакції договору про внесення змін від 20.01.2015 №29) сторони погодили Порядок визначення розміру процентної ставки по кредитному договору від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО, у п.3 якого вказано, що якщо протягом звітного періоду кредитовий оборот відповідача в Банку склав, зокрема, менше ніж 90% від загального кредитового обороту позичальника, відкритими станом на дату складання акта звірки, зазначеного в п. 4 додатку №1, банк буде нараховувати позичальнику, а останній зобов`язаний сплачувати Банку протягом розрахункового періоду проценти за користування кредитом, що будуть розраховані за формулою: R=(LIBOR 6М+М)+2% річних.



Також судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 21.11.2016 у Банку за ПрАТ "Термолайф" обліковується заборгованість за кредитним договором від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО у розмірі 47 062 210,97 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 1 000 000,00 доларів США; проценти за користування кредитом - 279 014,08 доларів США, з них прострочених - 272 303,78 доларів США; пеня за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту - 11 508 060,37 грн; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 2 576 283,06 грн.



Судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ "Термолайф", оформленим протоколом від 30.11.2015, було ухвалено порядок і умови виділу з ПрАТ "Термолайф" нових товариств - ПрАТ "Термоплита" та ПрАТ "Терморок", а також вказано, що здійснюється конвертація частини акцій ПрАТ "Термолайф" а кількості 3600 шт. в акції ПрАТ "Терморок" в розмірі 1800 шт. простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 000,00 грн і в акції ПрАТ "Термоплита" в розмірі 1800 шт. простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 000,00 грн.



Рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ "Термолайф", оформленим протоколом від 15.02.2016 затверджено розподільний баланс, у зв`язку з виділом ПАТ "Терморок" та ПАТ "Термоплита", станом на 12.02.2016; затверджено план виділу; прийнято рішення про випуск акцій товариств з метою конвертації частини акцій ПрАТ "Термолайф" в акції створюваних товариств і про порядок такої конвертації; внесення відповідних змін до статуту ПрАТ "Термолайф".



Згідно з інформацією з ЄДР станом на 10.01.2017 (час звернення відповідача з клопотання про залучення правонаступника), ПрАТ "Термоплита" 28.04.2016 зареєстрована як юридична особа (код 40457699), яка є правонаступником ПрАТ "Термолайф".



У зв`язку з неналежним виконанням ПрАТ "Термолайф" своїх зобов`язань за кредитним договором від 04.09.2012 №31-В/12/66/ЮО в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, Банк звернувся з позовом до господарського суду за захистом своїх порушених прав.


................
Перейти до повного тексту