ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 910/8937/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Пількова К.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
позивач - фізична особа-підприємець Сердюков Юрій Олександрович,
представник позивача - Лиска П.О., адвокат (договір від 30.09.2016 № 36/16, ордер від 19.08.2019 № 1001625, свідоцтво від 01.07.2011 № 996),
відповідач-1 - товариство з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології"
представник відповідача-1 - не з`явився,
відповідач-2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет Сістем",
представник відповідача-2 - не з`явився,
особа, яка оскаржувала рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку та звернулася з касаційною скаргою у справі - фізична особа-підприємець Сметаніна Катерина Леонідівна,
представник особи, яка звернулася з касаційною скаргою - не з`явився,
розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Сметаніної Катерини Леонідівни (далі - ФОП Сметаніна К.Л.)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 (головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді: Мартюк А.І., Пашкіна С.А.)
у справі № 910/8937/18
за позовом фізичної особи-підприємця Сердюкова Юрія Олександровича (далі - ФОП Сердюков Ю.О.)
до: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології" (далі - ТОВ "Малі Будівельні Технології");
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Сістем" (далі - ТОВ "Маркет Сістем"),
про визнання договору поставки недійсним.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
ФОП Сердюков Ю.О. звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Малі Будівельні Технології" та ТОВ "Маркет Сістем" про визнання недійсним договору поставки від 25.01.2016 № 25/16 ДП (далі - Договір поставки), який укладений ТОВ "Малі Будівельні Технології" та ТОВ "Маркет Сістем", посилаючись на його фіктивність.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18: позов задоволено; визнано недійсним Договір поставки, який укладений ТОВ "Малі Будівельні Технології" та ТОВ "Маркет Сістем", з підстав його фіктивності. Стягнуто з ТОВ "Малі Будівельні Технології" та ТОВ "Маркет Сістем" на користь ФОП Сердюкова Ю.О. 1 762,00 грн. судового збору.
Особа, яка не брала участі у справі - ФОП Сметаніна К.Л. оскаржила рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18 в апеляційному порядку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження у справі № 910/8937/18 за апеляційною скаргою ФОП Сметаніної К.Л.; зупинено дію рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2018 та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ФОП Сметаніної К.Л. на рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18 закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); поновлено дію рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18.
ФОП Сметаніна К.Л., посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції ухвалу апеляційного господарського суду зі справи скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Так, згідно з доводами ФОП Сметаніної К.Л., викладеними у касаційній скарзі:
- оскаржувана ухвала постановлена з неповним та неправильним встановленням обставин, що мають значення для справи, оскільки судом апеляційної інстанції не враховано те, що в рішенні господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18 вирішувалося питання про права та інтереси ФОП Сметаніної К.Л. як сторони договору відповідального зберігання з правом користування та реалізації від 19.04.2016 № 19-04-16 (далі - Договір відповідального зберігання), оскільки суд першої інстанції визнав вказаний договір нікчемним;
- судом першої інстанції порушено питання права власності на майно, яке є предметом Договору відповідального зберігання, укладеного ФОП Сметаніною К.Л . та ТОВ "Малі Будівельні Технології"; як наслідок для ФОП Сметаніної К.Л. порушується питання про право користування та право розпорядження (реалізації) майном;
- судом апеляційної інстанції неправильно встановлено та доведено приналежність майна, що є предметом Договору відповідального зберігання, саме ФОП Сердюкову Ю.О.;
- ФОП Сердюков Ю.О. звертався з позовом про визнання недійсним Договору відповідального зберігання, при цьому не будучи стороною договору. Отже, обставини, встановлені у рішенні господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18 щодо нікчемності Договору відповідального зберігання, є підставою для звільнення від доказування у судових справах за участю ФОП Сметаніної К.Л. та ФОП Сердюкова Ю.О.;
- суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу порушив загальні принципи господарського судочинства, зокрема, верховенства права, права на звернення до господарського суду, права на перегляд справи та оскарження судового рішення. Незважаючи на розгляд у рішенні господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18 питання про права, інтереси та (або) обов`язки Сметаніної К.Л., апеляційний господарський суд безпідставно закрив апеляційне провадження у справі;
- суд залишив поза увагою те, що ФОП Сердюков Ю.О. не довів, що є власником майна, яке є предметом Договору поставки та Договору відповідального зберігання. Дії ФОП Сердюкова Ю.О. спрямовані виключно на заволодіння чужим майном.
ФОП Сердюков Ю.О. подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Від ТОВ "Малі Будівельні Технології" та ТОВ "Маркет Сістем" відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 10.09.2019 № 29.3-02/2366 у зв`язку з відпусткою судді Селіваненка В.П. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 916/2353/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Пількова К.М.
Перевіривши повноту встановлення апеляційним судом обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ФОП Сердюкова Ю.О., Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до приписів частин першої та третьої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 23.12.2015 у справі № 5024/1463/2012, стосовно того, що судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення наведено висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, незалучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
Водночас відповідно до приписів статті 75 ГПК України:
- обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта);.
- обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частина п`ята);
- правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (частина сьома).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, у справі № 910/8937/18 місцевий господарський суд надав оцінку Договору відповідального зберігання як одному з доказів у справі, зазначивши, зокрема, про те, що вказаний договір суд вважає нікчемним, останній не може бути належним доказом виконання сторонами Договору поставки. Як правильно зазначив апеляційний господарський суд, така оцінка не є обов`язковою для господарського суду під час розгляду іншої справи.
Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що дослідження обставин щодо дійсності Договору відповідального зберігання вже було предметом розгляду у справі № 904/3936/18 за позовом ФОП Сердюкова Ю.О . до ТОВ "Малі Будівельні Технології" та ФОП Сметаніної К.Л. про визнання недійсним Договору відповідального зберігання. Оскільки ФОП Сметаніна К.Л. не є учасником справи № 910/8937/18, вона, з огляду на приписи частини п`ятої статті 75 ГПК України, може (мала можливість) спростувати висновок щодо відсутності доказів фактичного виконання Договору відповідального зберігання у загальному порядку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина друга статті 264 ГПК України).
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд встановивши, що судовим рішенням у справі № 910/8937/18 не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки ФОП Сметаніної К.Л., правомірно закрив апеляційне провадження у справі.
Посилання ФОП Сметаніної К.Л. на неврахування апеляційним господарським судом того, що у рішенні господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі № 910/8937/18 вирішувалося питання про права та інтереси ФОП Сметаніної К.Л. як сторони Договору відповідального зберігання, спростовується змістом оскаржуваного судового акта.
Твердження ФОП Сметаніної К.Л. про те, що судом першої інстанції порушено питання права власності на майно, яке є предметом Договору відповідального зберігання, укладеного ФОП Сметаніної К.Л. та ТОВ "Малі Будівельні Технології", як наслідок для ФОП Сметаніної К.Л., порушується питання про право користування та право розпорядження (реалізації) майном, спростовується тим, що місцевий господарський суд, вирішуючи питання щодо дійсності Договору поставки, надав правову оцінку Договору відповідального зберігання (як одному з доказів у справі), яка не є обов`язковою для господарського суду в іншій справі.