ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 909/621/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
позивач - Національний банк України,
представник позивача - Цвєтков В.М. (довіреність від 17.05.2019 № 18-0014/26169),
відповідач - приватне акціонерне товариство ?Агромаш-ІФ?,
представник відповідача - Кобільник Р.І., адвокат (договір від 10.05.2018 б/н, ордер від 16.09.2019 № 675061, свідоцтво від 13.11.2018 № 21/1765),
третя особа - публічне акціонерне товариство ?Комерційний банк ?Фінансова ініціатива?,
представник третьої особи - не з`явився,
розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства ?Агромаш-ІФ?
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.2017 (головуючий суддя Гриняк Б.П.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 (головуючий Орищин Г.В., судді: Галушко Н.А. і Желік М.Б.)
у справі № 909/621/17
за позовом Національного банку України (далі - НБУ)
до приватного акціонерного товариства ?Агромаш-ІФ? (далі - Товариство)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство ?Комерційний банк ?Фінансова ініціатива? (далі - Банк)
про звернення стягнення на предмет іпотеки.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
НБУ звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Банку, про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 24.06.2014 (далі - Іпотечний договір), укладеним НБУ та Товариством - оздоровчий комплекс, що знаходиться за адресою: Івано -Франківська область, Тисменицький район, село Майдан, вулиця Гутиська, будинок 1, загальною площею 3 814,00 кв.м., що належить Товариству на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2009 у справі № 16/185 в рахунок погашення заборгованості Банку перед НБУ за кредитним договором від 13.05.2014 № 12/09/5 (з додатковими угодами до нього; далі - Кредитний договір) у загальній сумі (станом на 16.05.2017) 2 135 893 013,70 грн., яка складається з 2 000 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 135 863 013,70 грн. заборгованості за процентами та 30 000,00 грн. штрафу шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України ?Про виконавче провадження? за початковою ціною 4 110 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Банк не виконав своїх зобов`язань перед НБУ за Кредитним договором, у зв`язку з чим у НБУ виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, яким було забезпечено виконання зобов`язань за Кредитним договором. При цьому початкову ціну продажу предмета іпотеки було визначено НБУ з посиланням на висновок суб`єкта оціночної діяльності ТОВ ?Увекон? станом на 20.02.2017.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.2017, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019, позовні вимоги задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, укладеним НБУ та Товариством - оздоровчий комплекс, що знаходиться за адресою: Івано -Франківська область, Тисменицький район, село Майдан, вулиця Гутиська, будинок 1, загальною площею 3 814,00 кв.м., що належить Товариству на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2009 у справі № 16/185 в рахунок погашення заборгованості Банку перед НБУ за Кредитним договором. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України ?Про виконавче провадження? за початковою ціною 4 110 000,00 грн. (без ПДВ).
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позовні вимоги є обґрунтованими, водночас, суд відхилив заперечення Банку щодо заниженої вартості майна, оскільки відповідно до статті 38 Закону України ?Про іпотеку? ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а Банк не є стороною Іпотечного договору.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки.
НБУ подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Від Банка відзив на касаційну скаргу не надходив.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.09.2019 № 29.3-02/2383 у зв`язку з відпусткою судді Селіваненка В.П. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 909/621/17, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Малашенкової Т.М.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 13.05.2014 НБУ (кредитором) та Банком (позичальником) було укладено Кредитний договір, до якого вносилися зміни та доповнення на підставі додаткових угод від 28.05.2014, від 04.06.2014, від 01.12.2014, від 23.12.2014 та від 26.12.2014.
Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит на суму 2 000 000 000,00 грн. на строк з 13.05.2014 до 30.12.2016 (включно) шляхом збільшення ліміту за відкритою кредитною лінією відповідно до кредитного договору від 16.02.2009 за №12/09. Процентна ставка за користування кредитом не підлягає коригуванню, її розмір встановлюється на рівні подвійної облікової ставки НБУ та становить 19,0% річних.
Додатковим договором від 28.05.2014 № 1 сторони зменшили розмір процентної ставки за користування кредитом та встановили його на рівні півтори облікової ставки НБУ (14,25 % річних).
Положенням зазначеного кредитного договору (із змінами та доповненнями) встановлено обов`язок Банку своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов`язання, відповідно до умов цього кредитного договору, в тому числі повернути кредитору суму кредиту у терміни, визначені Кредитним договором, та проценти за користування цим кредитом.
Згідно з пунктами 1.3, 1.4 Кредитного договору для нарахування процентів строк користування кредитом починається з дня надходження коштів на кореспондентський рахунок позичальника і закінчується в день, який передує даті повернення коштів. Позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти за користування кредитом щомісячно в останній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту.
Пунктом 2.1.1 Кредитного договору передбачено, що після підписання цього кредитного договору, кредитор зобов`язався перерахувати на рахунок позичальника кошти відповідно до пункту 1.1 цього кредитного договору.
На виконання умов Кредитного договору НБУ перераховано кошти, що підтверджується меморіальним ордером від 06.05.2009 № 5844 та банківськими виписками.
24.06.2014 НБУ (іпотекодержателем) та Товариством (іпотекодавцем) було укладено Іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виноградовою Н.О. та зареєстрований в реєстрі за № 890.
Відповідно до пункту 1.1 Іпотечного договору цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору та будь-яких додаткових правочинів (договорів, угод до нього, додатків, змін та доповнень до нього), які можуть бути укладені після укладання цього договору (у тому числі щодо продовження строку користування кредитними коштами, збільшення суми кредиту, процентів за користування тощо) з: повернення кредиту в сумах та строками повернення, що обумовлені кредитним договором; сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій у розмірі та порядку, передбаченому Кредитним договором.
Згідно з пунктом 5.1 Іпотечного договору в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором іпотекодавець надав у іпотеку наступне нерухоме майно: оздоровчий комплекс, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Майдан, вулиця Гутиська, 1, загальною площею 3 814,00 кв.м., який належить іпотекодавцю на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2009 у справі № 16/185, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 391952026258) та, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.06.2014 № 23404045, складається з: санаторію літ. "А", площею 1 116,6 кв.м., теплиці літ. "Б", площею 1 097,0 кв.м., котельні-гаражів літ. "В", площею 202,5 кв.м., біостанції літ. " Г" , площею 44,1 кв.м., ГРП літ. " Д", площею 21,7 кв.м., басейну літ "Ж", площею 677,8 кв.м.
Абзацом четвертим пункту 5.1 Іпотечного договору передбачено, що ринкова вартість предмета іпотеки становить 20 888 127,00 грн., що підтверджується висновком про вартість об`єкта оцінки станом на 11.06.2014, наданим ТОВ "Бізнес-центр "Експертиза".
Відповідно до пункту 5.2 Іпотечного договору сторони цього договору оцінили предмет іпотеки на аналогічну суму.
Згідно з пунктом 6 Іпотечного договору іпотека за цим договором поширюється також на ту частину предмета іпотеки, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення цього іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.
Пунктом 14.8.1 Іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані .
Відповідно до пункту 14.8.2 Іпотечного договору іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого іпотекою за договором, а якщо вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов`язань за кредитним договором, зокрема:
- порушення іпотекодавцем та/або позичальником якого-небудь зобов`язання, передбачених умовами кредитного договору та цього договору;
- порушення іпотекодавцем правил заміни предмета іпотеки;
- виявлення іпотекодержателем погіршення стану предмета іпотеки, або зменшення вартості предмету іпотеки понад нормальний фізичний знос, або фактичної часткової відсутності предмету іпотеки;
- віднесення іпотекодавця/позичальника до категорії неплатоспроможних, порушення господарським судом справи про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом, чи про визнання недійсним його установчих документів, чи про скасування його державної реєстрації;
- встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться в Кредитному договорі або у цьому договорі;
- ліквідація юридичної особи іпотекодавця/позичальника;
- невиконання вимог пункту 16.1 цього договору (страхування предмета іпотеки).
Згідно з пунктом 14.9 Іпотечного договору у разі звернення стягнення на предмет іпотеки за умовами цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги у повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Банк не виконав своїх зобов`язань за Кредитним договором, внаслідок чого станом на 05.04.2017 у нього виникла заборгованість за Кредитним договором у розмірі 2 135 893 013,70 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 2 000 000 000,00 грн.; заборгованість за процентами - 135 863 013,70 грн.; штраф (згідно з пунктом 2.2.16 Кредитного договору) - 30 000,00 грн.
06.04.2017 НБУ на адресу Товариства та Банку направлені вимоги від 05.04.2017 № 18-0013/25280 та від 05.04.2017 № 18-0013/25276 про сплату вказаної заборгованості за Кредитним договором, які Товариством та Банком не виконані.
Факт існування заборгованості Банку перед НБУ за Кредитним договором у зазначеному розмірі підтверджується також обставинами, що були встановлені у судових рішеннях у господарській справі № 909/728/17, які судами враховані при розгляді даної справи на підставі частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання наявності чи відсутності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
При цьому судами встановлено, що НБУ свої зобов`язання за Кредитним договором виконало належним чином, надавши Банку обумовлену суму кредиту, що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером та банківськими виписками.