У Х В А Л А
18 вересня 2019 року
м. Київ
Справа 727/8819/16-а
Провадження № 11-792апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" (далі - ТОВ "Гіпербуд") до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (далі - Департамент), третя особа - обслуговуючий кооператив житлово-будівельний кооператив "Проспект" (далі - ОК ЖБК "Проспект") про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2016 року ТОВ "Гіпербуд" звернулось до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 15 квітня 2016 року № 1226/16 з будівництва господарських споруд (будівель охорони) з облаштуванням відкритої автостоянки за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності 131, виданих ОК ЖБК "Проспект" - заступником директора, начальником управління містобудування та архітектури Департаменту, головним архітектором міста Хілько Н.
Шевченківський районний суд м. Чернівці постановою від 27 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року, позов задовольнив.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Департамент та Чернівецька міська рада подали касаційні скарги, в яких просять: скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення - про відмову в задоволенні позову; направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно.
Касаційні скарги аргументовані, зокрема, тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства. Скаржники зазначають, що у цій справі позивач оскаржує містобудівні умови та обмеження, видані органом місцевого самоврядування, іншій особі, а не йому. Таким чином, на їх думку, позивач не є суб`єктом публічно-правових відносин у цьому спорі, оскільки обґрунтовує свої позовні вимоги порушенням його цивільного права, що вказує на приватноправовий характер спірних правовідносин.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 липня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки Департамент та Чернівецька міська рада оскаржують, зокрема, судові рішення з мотивів порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Щодо заявлених клопотань у касаційних скаргах Департаменту та Чернівецької міської ради, а також у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Гіпербуд"про розгляд справи за участю сторін слід зазначити таке.
Згідно зі статтею 344 КАС у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.