У Х В А Л А
18 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 808/3351/17
Провадження № 11-723апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, третя особа - Прокуратура Запорізької області, про визнання незаконною бездіяльність, визнання незаконними дії,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, третя особа - Прокуратура Запорізької області, в якому просив:
- визнати незаконною бездіяльність відповідача, яка виразилась в ненаданні відповіді по суті його звернення до Генерального прокурора України від 16 червня 2017 року, невиконанні Генеральним прокурором України своїх повноважень, які надані йому Конституцією України при розгляді його звернення;
- визнати незаконними дії відповідача, які виразились в ненаданні йому відповіді щодо його звернення від 17 жовтня 2017 року;
- стягнути на його користь з відповідача відшкодування моральної шкоди у сумі 30 000 грн.
Позов обґрунтовано тим, що Генеральна прокуратура України є органом прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур. Отже, звернення позивача було направлено до Генерального прокурора, як до вищого органу прокуратури. Проте його заяву направлено на розгляд саме в той орган прокуратури на бездіяльність якого він скаржився.
Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 27 листопада 2017 року закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді по суті звернення позивача до Генерального прокурора України від 16 червня 2017 року, невиконання Генеральним прокурором України своїх повноважень, які надані йому Конституцією України при розгляді звернення позивача.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що цей спір не є адміністративним, розгляд таких справ відбувається у загальних місцевих судах відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 27 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, погодившись з висновком суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог, постановою від 1 березня 2018 року залишив без змін ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення цими судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу і постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2018 року та прийняти нове рішення - про задоволення позовних вимог.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, крім іншого, вказує на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог та стверджує, що він звертався до відповідача саме як суб`єкта владних повноважень.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 29 березня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року.
Ухвалою від 29 березня 2018 року Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження у справі за скаргою позивача на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2018 року, а ухвалою від 17 липня 2019 року - передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.