Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 754/13246/16-ц
провадження № 61-11643ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (у ході розгляду справи змінено назву на Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"),
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2018 року у складі судді Зотько Т. А. та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") про визнання недійсним договору іпотеки від 22 серпня 2008 року, укладеного між ОСОБА_5 та ЗАТ КБ "Приватбанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5, спадкоємцем якого він є.
За час життя спадкодавцю належала квартира АДРЕСА_1 .
Вказував, що у березні 2016 року він дізнався про те, що квартира знаходиться в іпотеці на підставі договору іпотеки, укладеного 22 серпня 2008 року між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В.
Іпотекою забезпечені кредитні зобов`язання ОСОБА_2 (колишня дружина ОСОБА_5 та мати позивача) за кредитним договором від 22 серпня 2008 року № K2S4GA0000000760, за умовами якого вона отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 492 620 грн з кінцевим терміном повернення кредиту до 22 серпня 2023 року.
При цьому договір іпотеки був укладений відповідачем ОСОБА_2 на підставі довіреності від 02 червня 2018 року, виданої ОСОБА_5 на її ім`я.
На його думку батько вважав, що ОСОБА_2 буде діяти в інтересах свого колишнього чоловіка, що полягає в отриманні ним доходу від використання квартири. Проте ОСОБА_2 діяла виключно в своїх інтересах, передавши квартиру в заставу банку для забезпечення своїх майнових зобов`язань за кредитним договором від 22 серпня 2008 року № K2S4GA0000000760. Також вказує на наявну зловмисну домовленість, оскільки банку було відомо, що представник іпотекодавця забезпечує свої інтереси.
Вважав, що договір іпотеки має бути визнаний недійним, оскільки дії відповідача ОСОБА_2 суперечать вимогам статтей 232, 238 ЦК України.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_3 просив суд визнати недійсним договір іпотеки від 22 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ЗАТ КБ "Приватбанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано недійсним договір іпотеки від 22 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ЗАТ КБ "Приватбанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 551,21 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_2, укладаючи оспорюваний договір від імені ОСОБА_5 усвідомлювала, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) настання правових наслідків у власних інтересах, оскільки уклавши від імені ОСОБА_5 договір іпотеки, забезпечила виконання своїх зобов`язань перед банком за рахунок майна довірителя.
Також суд вказав на факт домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя, оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що договір поруки підписано не ОСОБА_5 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 16 травня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2018 року - без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що районний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи й ухвалив законне, справедливе та обґрунтоване судове рішення.
Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання недійсним договору іпотеки, оскільки укладення представником від імені довірителя в своїх інтересах договору іпотеки суперечить закону.
При цьому апеляційний суд відхилив усі доводи апеляційної скарги відповідача АТ КБ "Приватбанк", оскільки вони висновків суду першої інстанції не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду, АТ КБ "Приватбанк", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку обставинам справи та поданим сторонами доказам.
Судами не було враховано, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження умислу в діях ОСОБА_2 як представника ОСОБА_5 та усвідомлення нею вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, а також бажання настання негативних наслідків для нього, а тому підстави, передбачені статтею 232 ЦК України для визнання оспорюваного договору недійним відсутні.
Вказує, що на момент видачі довіреності ОСОБА_5 був дієздатним та повністю усвідомлював свої дії, при цьому посилається на постанову Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 2-7716/11-ц (провадження № 61-1783св17).
Відзив на касаційну скаргу позивач до суду не подав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга АТ КБ "Приватбанк" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.