У Х В А Л А
18 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 825/1518/18
Провадження № 11-732апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, Чернігівський міський центр зайнятості, про визнання незаконною та відміну державної реєстрації та скасування запису,
ВСТАНОВИЛА:
20 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:
- визнати незаконною та відмінити державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, внесену 28 листопада 2016 року Центром надання адміністративних послуг м. Чернігова, номер запису 20640060004029575;
- скасувати запис в Єдиному державному реєстрі про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , внесений 28 листопада 2016 року Центром надання адміністративних послуг м. Чернігова, номер запису 20640060004029575.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 30 травня 2018 року в задоволенні позову відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 13 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції скасував, провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На згадані вище судові рішення ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, за якою Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 21 січня 2019 року відкрив касаційне провадження у справі. 27 червня 2019 року цей суд постановив ухвалу, якою справу за позовом ОСОБА_1 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки в касаційній скарзі позивач просить скасувати судове рішення у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Щодо заявленого ОСОБА_1 у касаційній скарзі клопотання про розгляд справи за її участю Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
Згідно зі статтею 344 КАС у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
Велика Палата Верховного Суду перевіряє в межах касаційної скарги у цій справі аргументи про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при вирішенні ним питання поширення юрисдикції адміністративного суду на цей спір та не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.
Велика Палата Верховного Суду також бере до уваги те, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеціїї" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.