Постанова
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 459/1381/18
провадження № 61-9328св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 .
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 07 листопада 2018 року у складі судді: Новосада М. Д., та постанову Львівського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної допомоги на утримання повнолітнього непрацездатного сина
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є особою з інвалідністю II групи безстроково, перебуває в скрутному матеріальному становищі та постійно хворіє. Його утриманням займається мати, однак цих коштів не вистачає. ОСОБА_2 є батьком позивача.
Позивач вказував, що хворіє на диспатичну кардіопатію-розчеплення передньої стулки мітрального клапана, патологія нирок, синдром Аарського і ММД у вигляді моторної недостатності та йому необхідні постійно кошти на лікування, влаштуватися на роботу немає змоги, його матеріальним утриманням займається лише мати, однак цих коштів не вистачає. Шлюб між батьками позивача розірвано. Відповідач жодних коштів на його утримання не надає.
ОСОБА_1 , з урахуванням збільшення позовних вимог, просив:
стягнути з ОСОБА_2 на його користь майнову допомогу на утримання в розмірі 1/4 частини від його доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду пожиттєво.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 07 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 07 травня 2018 року. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Відповідач є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачу встановлено II групу інвалідності з дитинства безстроково. Позивач отримує державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства II групи у розмірі 1 452 грн, інших доходів не має. Матеріальну допомогу позивачу відповідач не надає. Відповідачу встановлено III групу інвалідності по професійному захворюванню безстроково, з 15 лютого 2009 року він не працює, у зв`язку з професійним захворюванням систематично проходить обстеження та лікування, має на утриманні непрацездатну матір ОСОБА_3, 1938 року народження. ОСОБА_2 з 02 січня 2007 року перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного Фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком у розмірі 6 294,83 грн, також отримує з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Червонограда щомісячно страхові виплати. За період з квітня 2018 року по вересень 2018 року отримав 30 101,82 грн. страхових виплат. Тому виходячи з принципу справедливості та розумності, встановивши, що позивач потребує матеріальної допомоги у зв`язку зі станом здоров`я, яку має можливість надавати відповідачсуди частково задовольнили позов.
Аргументи учасників справи
У травні 2019 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 07 листопада 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року в якій просив оскаржені рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що не взято до уваги доводи відповідача про те, що останньому встановлено III групу інвалідності по професійному захворюванню безтерміново, з 15 лютого 2009 року відповідач не працює, у зв`язку з професійним захворюванням систематично проходить обстеження та лікування та має на утриманні непрацездатну матір 1938 р. н. та з ним проживає донька та внук, яких він також утримує. Відповідач ОСОБА_2 систематично надавав допомогу на утримування сина ОСОБА_1 до досягнення ним 23 років. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-3066цс15, право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом. Зважаючи на той факт, що позивач отримує мінімальну суму визначену законодавством для забезпечення нормального функціонування організму людини (забезпечений прожитковим мінімумом), тому висновки суду щодо незадовільного матеріального стану ОСОБА_1 є не об`єктивними.
Вказує, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Позивач звернувся з позовною заявою в порядку спрощеного позовного провадження про стягнення аліментів в розмірі 1 000 грн. В подальшому з пропуском строків без відповідних поважних причин зі сторони позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини від доходів відповідача, яка в порушення вимог закону прийнята судом до розгляду, незважаючи на те що подана після початку першого судового засідання, а отже така не могла прийматись та в межах такої не міг розглядатися спір.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 07 травня 2018 року, в іншій частині не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, відмовлено в зупиненні виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 07 листопада 2018 року в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, в іншій частині зупинено виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 07 листопада 2018 року та постанови Львівського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Відповідно до частини восьмої та дев`ятої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно статті 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати
У частині першій статті 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.