ПОСТАНОВА
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 664/4070/15-а
адміністративне провадження № К/9901/14356/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Желєзного І. В., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Цюрупинського районного центру зайнятості на постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області (у складі головуючого судді Кулакової О. І.) від 30 березня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Турецької І. О., суддів Стас Л. В., Градовського Ю. М.) від 14 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Цюрупинського районного центру зайнятості про зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Цюрупинського районного суду Херсонської області з позовом до Цюрупинського районного центру зайнятості (далі - Центр зайнятості), у якому просила зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй компенсацію за порушення строків виплати допомоги по безробіттю в повному обсязі за період з 24 вересня 2014 року по 30 листопада 2015 року в розмірі 18 939,79 грн.
Цюрупинський районний суд Херсонської області постановою від 30 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року, адміністративний позов задовольнив. Зобов`язав Центр зайнятості здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасно виплачену допомогу по безробіттю за період з 24 вересня 2014 року по 30 листопада 2015 року та провести виплату компенсації в сумі 18 939,79 грн.
Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у серпні 2016 року Центр зайнятості подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Цюрупинського районного суду Херсонської області від 30 березня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Центр зайнятості зазначив, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права і не дослідили належним чином усі обставини справи. За позицією скаржника, усі належні ОСОБА_1 кошти були виплачені Центром зайнятості вчасно, а тому стягнення спірної компенсації є необґрунтованим.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02 серпня 2016 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд."Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18 вересня 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
25 жовтня 2013 року ОСОБА_1 отримала статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю на підставі ч. 2 ст. 22 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон № 1533-III) у мінімальному розмірі у зв`язку з відсутністю страхового стажу.
Вважаючи, що вона має право на отримання допомоги по безробіттю як застрахована особа, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про донарахування її страхового стажу за певний період роботи.
Цюрупинський районний суд Херсонської області постановою від 13 травня 2014 року, яка набрала законної сили 15 липня 2014 року, донарахував ОСОБА_1 страховий стаж: з 01 вересня 2005 року по 30 вересня 2007 року за період роботи в МКП "Комбінат комунальних підприємств"; з 01 вересня 2009 року по 31 грудня 2010 року та з 01 листопада 2011 року по 31 липня 2013 року за період роботи в МКП "Цюрупинськ-Комунгосп".
24 жовтня 2014 року позивачка звернулася до Центру зайнятості із заявою про перерахунок допомоги по безробіттю з урахуванням установленого страхового стажу та надала на підтвердження рішення суду, а також паперовий носій індивідуальних відомостей про себе як застраховану особу (форма ОК-5), у якому за 2013 рік відсутня сплата роботодавцем страхових внесків та у графі, де позначено страховий стаж, внесено нуль днів, в рядку "Для пенсії, грн", "Страховий стаж" - нулі.
Виходячи із наданих документів, Центр зайнятості відмовив ОСОБА_1 в перерахунку допомоги, оскільки призначення допомоги по безробіттю застрахованим особам з урахуванням страхового стажу здійснюється відповідно до п. 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266 та Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків за 2013 рік за формою ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 ), а також інформації про страховий стаж позивачки в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідач не провів ОСОБА_1 перерахунок допомоги по безробіттю.
Не погоджуючись з даним рішенням суб`єкта владних повноважень, ОСОБА_1 звернулася до Цюрупинського районного суду Херсонської області.
Позивачка оскаржила в судовому порядку таку відмову, і постановою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 20 січня 2015 року, яка набрала законної сили 22 жовтня 2015 року, Центр зайнятості було зобов`язано здійснити ОСОБА_1 донарахування допомоги по безробіттю із зарахуванням до страхового стажу періодів її роботи у МКП "Комбінат комунальних підприємств" та в МКП "Цюрупинськ Комунгосп" і здійснити виплату допомоги по безробіттю з урахуванням отриманих сум.
Зазначене судове рішення було виконане відповідачем 30 листопада 2015 року шляхом виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю з урахуванням страхового стажу у розмірі 35 689,00 грн, у тому числі 735,69 грн індексації.
02 грудня 2015 року позивачка направила до Центру зайнятості заяву, у якій просила сплатити їй компенсацію за порушення строків виплати допомоги по безробіттю (за період з 24 вересня 2014 року по 30 листопада 2015 року), однак відповідач листом від 04 грудня 2015 року № 17-03/2359 відмовив їй у задоволенні цієї заяви.