ПОСТАНОВА
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа №522/9778/16-а
адміністративне провадження №К/9901/18351/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Желєзного І.В., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Танасогло Т.М., Федусика А.Г., Яковлєва О.В.)
у справі №522/9778/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо недоплати пенсії за період з 29.11.2014 по 31.12.2012 в сумі 83612,05 грн;
- зобов`язати відповідача виплатити компенсацію за період з 29.11.2004 по 04.03.2016, передбачену Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в порушення вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III, не виплачено компенсацію втрати частини доходу при проведені виплати частини пенсії в сумі 83 612,05 грн за період з 29.11.2004 по 31.12.2012, яка була виплачена у повному обсязі лише в березні 2016 року.
2. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.
3. У касаційній скарзі відповідач, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2010 у справі № 2а-10090/08/1570, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 16.11.2011, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов`язано відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 60% від грошового забезпечення, починаючи з 29.11.2004.
5. 10.07.2014 Вищий адміністративний суд України постановив ухвалу про залишення зазначених рішень без змін.
6. Відповідач виконав зазначені рішення у повному обсязі лише в березні 2016 року, а саме позивачу виплачена частина пенсії в сумі 83 612, 05 грн за період з 29.11.2004 по 31.12.2012, однак не виплачена компенсація у зв`язку із втратою частини доходів за минулий час.
7. Вважаючи такі дії відповідача незаконними, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доплата в сумі 83 612,05 грн. має характер разового платежу, а тому на неї не розповсюджується ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III (далі - Закон № 2050-III).
9. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пенсія позивачу виплачена із затримкою, а тому він має право на компенсацію втрати частини доходів. Зазначав, що грошова сума, стягнута із відповідача на користь позивача, входила до структури пенсійної виплати, а тому не вважається доходом, що має разовий характер.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Відповідач у касаційній скарзі наголошує на тому, що зазначена доплата має разовий характер.
11. Вказує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії), порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання) та затримка виплати доходів один і більше календарних місяців.
12. Враховуючи, те, що доходи, а в даному випадку пенсія, виплачуються позивачу вчасно, щомісячно до 25 го числа та без затримки, підстав для виплати компенсації немає.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.