ПОСТАНОВА
Іменем України
19 вересня 2019 року
Київ
справа №826/25392/15
адміністративне провадження №К/9901/14464/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 у складі колегії суддів: Пилипенка О.Є., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б. у справі № 826/25392/15 за позовом Державної екологічної інспекції у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейт Оіл" про тимчасову заборону робіт
УСТАНОВИВ:
Державна екологічна інспекція у м. Києві (надалі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейл ОІЛ" (надалі по тексту - відповідач), в якому просила тимчасово заборонити ТОВ "Стейт ОІЛ" виконання робіт з експлуатації стаціонарних джерел викиду без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, висновку державної експертизи за місцем здійснення господарської діяльності: місто Київ, проспект Маяковського, 54/1.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нову, якою адміністративний позов Державної екологічної інспекції у м. Києві задоволено.
Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Стейт ОІЛ" виконання робіт з експлуатації стаціонарних джерел викиду без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, висновку державної експертизи за місцем здійснення господарської діяльності: місто Київ, проспект Маяковського, 54/1, до отримання зазначених дозволу та висновку.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що адміністративний позов Державною екологічною інспекцією у м. Києві подано поза межами строку звернення до суду, встановленого абзацом другим частини другої статті 99 КАС України. Також вказано, що Державна екологічна інспекція у м. Києві, виявивши порушення в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами під час перевірки ТОВ "Стейт ОІЛ" повинна була прийняти розпорядження про заборону виконання робіт та звернутись до адміністративного суду із позовом щодо підтвердження обгрунтованості вжиття до ТОВ "Стейл ОІЛ" заходів реагування, передбачених розпорядженням про заборону виконання робіт у порядку, встановленому статтею 183-6 КАС України.
Відзиву на касаційну скаргу позивачем до суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що Державною екологічною інспекцією у місті Києві проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів щодо поводження з відходами та незабезпечення хімічними речовинами ТОВ "Стейт ОІЛ", за результатами якої складено акт від 02 вересня 2015 року №09/113 (далі - акт перевірки 1).
За результатами перевірки виявлено порушення відповідачем вимог законодавства, зокрема:
- абзацу другого частини першої статті 10, частини п`ятої статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" - ТОВ "Стейт ОІЛ" за адресою: проспект Маяковського, 54/1, місто Київ, здійснює свою діяльність в частині експлуатації автозаправного комплексу "БРСМ" без Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
- пункт "а" частини першої статті 32, частини четвертої статті 33 Закону України "Про відходи"; частини другої статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" - на момент перевірки, дозвіл, ліміт на утворення та розміщення відходів не надано;
- статей 17, 27, 32, 33, Закону України "Про відходи"; статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"; статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"; постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року №1217; постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 року №1360; - інвентаризація джерел утворення відходів не проведена, показник загального утворення відходів (Пзув) не розрахований;
- пункту "в" статті 17 Закону України "Про відходи" - склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього середовища не визначені та не погоджені;
- статті 39 Закону України "Про екологічну експертизу"; статті 29 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"; Перелік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №554 - висновок державної екологічної експертизи не наданий.
За результатами проведеної перевірки, на підставі статей 15, 20-2, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" позивачем винесено припис від 02 вересня 2015 року №04/44 про усунення зазначених порушень.
28 жовтня 2015 року Державною екологічною інспекцією у місті Києві проведено повторну перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів щодо поводження з відходами та незабезпечення хімічними речовинами ТОВ "Стейт ОІЛ", за результатами якої складено акт №09/204 (далі - акт перевірки 2).
За результатами перевірки виявлено порушення відповідачем частини восьмої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" - ТОВ "Стейт ОІЛ" за адресою: проспект Маяковського, 54/1, місто Київ, не в повному обсязі виконало Припис від 02 вересня 2015 року №09/44, а саме: не надало Декларацію про утворення відходів, затверджену належним чином, Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, звіт про інвентаризацію стаціонарних джерел викидів на підприємстві, та не надало висновок державної екологічної експертизи.
Враховуючи, що відповідач не виконав зазначені вимоги контролюючого органу, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано порядок застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, оскільки останній звернувся з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а не з позовом щодо обґрунтованості вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування, як того вимагають норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, суд дійшов висновку про неможливість застосування заходів реагування у вигляді тимчасової заборони виконання робіт у судовому порядку.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції на ухвалюючи нове про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач правомірно звернувся до адміністративного суду із цим позовом про часткове зупинення діяльності відповідача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі також Закон № 877-V).
Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини першої статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.
Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011 (далі - Положення №454/2011).
Відповідно до пункту 7 Положення №454/2011 Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).
Згідно пунктом 4 Положення № 454/2011 Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, законодавства про поводження з відходами; законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов, тощо.