ПОСТАНОВА
Іменем України
10 вересня 2019 року
м. Київ
справа №808/3399/17
адміністративне провадження №К/9901/16783/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Олендера І.Я., Гусака М.Б.,
секретар судового засідання Кривда В. І.
представник позивача - Крошка В . В., представник відповідача - Міщенко О.В.,
представник третьої особи - не з`явився,
розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з використанням системи відеоконференцзв`язку касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізька кондитерська фабрика" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.12.2018 (суддя Батрак І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 (судді Панченко О.М., Чередниченко В.Є., Іванов С.М.) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Запорізька кондитерська фабрика" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
У листопаді 2017 року Приватне акціонерне товариство "Запорізька кондитерська фабрика" (далі - ПрАТ "Запорізька кондитерська фабрика", Товариство, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області (далі - УДКС України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області, третя особа), в якому просило визнати бездіяльність відповідача щодо неподання до УДКС України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області висновку про повернення на користь позивача надміру сплачених платежів (переплати) з податку на додану вартість у розмірі 1`904`934,42 грн протиправною; зобов`язати відповідача підготувати висновок про повернення на користь позивача надміру сплачених платежів (переплати) з податку на додану вартість у розмірі 1`904`934,42 грн та подати цей висновок до УДКС України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області.
Позовні вимоги обґрунтовано доводами, що контролюючим органом не виконано обов`язку щодо складання висновку про повернення ПрАТ "Запорізька кондитерська фабрика" переплати з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 1`940`934,42 грн з бюджету та неподання його для виконання органу, що здійснює казначейське обслуговування. Позивач зазначає, що згідно з його особовим рахунком як платника податків станом на 22.09.2017 у нього є переплата ПДВ в зазначеній сумі. Ним здійснено усі необхідні процедури, передбачені статтею 43 Податкового кодексу України (далі - ПК), для отримання надміру сплачених податкових платежів із зарахуванням їх на банківський рахунок. Невиконання контролюючим органом відповідних законодавчо визначених дій по поверненню надміру сплачених коштів порушує його законні права, зокрема і право власності.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.12.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019, у задоволенні адміністративного позову ПАТ "Запорізька кондитерська фабрика" відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позову, суди попередніх інстанцій виходили із встановлених у справі обставин щодо відсутності надміру сплачених грошових зобов`язань, стосовно яких заявлені позовні вимоги. Суд встановив, що сума 1`940`934,42 грн, яка значилася як переплата в інтегрованій картці позивача станом на 22.09.2017, є лише сплаченими позивачем сумами ПДВ, що обліковувалися у електронному кабінеті платника податків наростаючим підсумком та відповідно відображалися у інтегрованій картці платника податків. Крім того, за висновком суду, позивач не дотримався порядку та строку в 1095 днів для звернення із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, що може бути самостійною підставою для відмови контролюючого органу в задоволенні заяви.
ПрАТ "Запорізька кондитерська фабрика" подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.12.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, позивач посилається на те, що про наявність переплати Товариству стало відомо 26.09.2017 при проведенні інвентаризації (перевірки) розрахунку з бюджетом через електронний кабінет платника податків, а тому строк 1095 днів на повернення переплати позивачем не пропущено. Вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача надміру сплачена сума ПДВ, яка мала бути перерахована на його банківський рахунок, безпідставно не була повернута. Позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини справи та помилково визнали суму 1`940`934,42 грн, яка обліковується в інтегрованій картці особового рахунку як переплата, сумою грошових зобов`язань, зарахованою в рахунок платежів з ПДВ майбутніх звітних (податкових) періодів та повернутою Товариству.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, доводячи, що суми ПДВ, що були заявлені позивачем як надміру сплачені, не є переплатою з вказаного податку, а тому підстави для задоволення заяви про повернення переплати з ПДВ відсутні.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, обґрунтування відзиву відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 26.09.2017 ПрАТ "Запорізька кондитерська фабрика" звернулось до ГУ ДФС у Запорізькій області із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ із вироблених в Україні товарів, робіт/послуг на поточний рахунок Товариства в установі банку у розмірі 1`940`934,42 грн. Підставою для звернення із заявою слугувало виявлення за результатами перевірки стану розрахунків з бюджетом з використанням електронного кабінету платника податків переплати ПДВ в зазначеній сумі станом на 22.09.2017.
Листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 10.10.2017 №15429/10/08-01-12-01-10 Товариство було повідомлено, що станом на 04.10.2017 надміру сплачені грошові зобов`язання з ПДВ, що підлягають поверненню відповідно до статті 43 ПК, відсутні.
За визначенням підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Підстави та умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені встановлені статтею 43 ПК. Так, пунктом 43.1 цієї статті встановлено, що помилково та /або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 цієї статті).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (пункт 43.4 цієї статті).
Щодо повернення надміру сплаченого ПДВ законом встановлені окремі правила.
Так, підпунктом 43.4-1, яким статтю 43 було доповнено згідно із Законом №1797-VIII від 21.12.2016, встановлено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Відповідно до абзацу першого пункту 200-1.5 статті 200-1 ПК (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016) з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК. Зокрема, пунктом 200.7 передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (абзац перший підпункту 200.7.1 в редакції Закону від 21.12.2016 №1797-VIII).