ПОСТАНОВА
Іменем України
19 вересня 2019 року
Київ
справа №686/10806/15-а
адміністративне провадження №К/9901/12936/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу № 686/10806/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Хмельницькій області
про визнання протиправними та скасування рішень
за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Мазурок О.В від 19 жовтня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Граб Л.С., суддів Сапальової Т.В., Боровицького О.А. від 23 березня 2016 року,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області (далі також - відповідач), в якому просив скасувати постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14 травня 2015 року №№ 56, 57, 58, 59.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанови є незаконними, оскільки під час розгляду справи позивач був відсутній, клопотання про відкладення розгляду справи (від 13 травня 2015 року) - інспекцією необґрунтовано відхилено, що не дало змогу спростувати обставини та надати свої докази у справі. Крім того, на момент проведення перевірки позивачем подано декларацію про початок виконання будівельних робіт, а висновки оскаржених ним постанов є суперечливими.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2016 року, залишеною без змін, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року позов задоволено. Скасовано постанови №56, №57, №58, №59 від 14 травня 2015 року, винесені в.о. начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Шостацьким С.В., про накладення адміністративного стягнення на позивача у вигляді штрафу в розмірі по 8 500,00 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої та апеляційної інстанції виходили з того, що рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано протиправними та скасовано відмови управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області у реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт - будівництво зблокованих житлових будинків за адресами: АДРЕСА_1, № ХМ090151000230, № ХМ090151000225, № ХМ090151000234 та №090151000237 від 09 квітня 2015 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 березня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І.В., судді: Берназюк Я.О., Саприкіна І.В.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 квітня 2015 року головним державним інспектором інспекційного відділу у м. Хмельницькому управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Кліповим В. А. проведено позапланову перевірку на будівництві зблокованого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, під час якої виявлено порушення, відповідальність за які передбачена ч. 1, ч. 7 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КупАП), які зафіксовані у протоколах про адміністративне правопорушення №00097, №00098, №00099, №00100.
У вищезазначених протоколах про адміністративне правопорушення зазначено, що позивачем самовільно розпочато будівельні роботи. Проведено будівельні роботи з копання котловану, встановлено риштування під заливку бетону на будівництві, відсутня огорожа будівельного майданчику, що є порушенням ДБН А3.1.-5:2009 "Організація будівельного виробництва". Будівництво розпочато без дозвільних документів, які дають право на виконання будівельних робіт (декларації про початок виконання будівельних робіт), чим порушено ст. 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі також - Закону № 3038-VI).
Об`єкт будівництва відноситься до ІІ категорії складності.
Постановами по справі про адміністративне правопорушення від 14 травня 2015 року №56, №57, №58, №59 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн кожною постановою відповідно.
Не погоджуючись з винесеними постановами про адміністративне правопорушення, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що рішення суду першої та апеляційної інстанції прийняті всупереч нормам матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області не є окремою юридичною особою, вона не наділена адміністративною процесуальною дієздатністю, а тому є неналежним відповідачем по справі. Не погоджується скаржник з висновком суду апеляційної інстанції, що факт реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт підтверджує протиправність винесення спірних постанов по справах про адміністративне правопорушення, оскільки позивача визнанно винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП (виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт).
Від позивача до суду надійшло заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 19 жовтня 2015 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 4 КАС України вказано, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Таким чином, з урахуванням спірних правовідносин відповідачем може бути суб`єкт владних повноважень, його територіальний орган, управління, їхня посадова або службова особа, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, що свідчить про невмотивованість суджень скаржника щодо неналежного відповідача.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).
Згідно з п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.