1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



18 вересня 2019 року



м. Київ

справа №760/14379/16-а

адміністративне провадження №К/9901/66863/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Желєзного І.В., Стародуба О.П.,



розглянув у попередньому засіданні

касаційну скаргу Міністерства оборони України

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року (колегія у складі суддів Сорочко Є.О., Коротких А.Ю., Степанюк А.Г.)

у справі №760/14379/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат

про визнання дій протиправними та покладання обов`язку вчинити дії.



І. РУХ СПРАВИ



1. 22.08.2016 до Солом`янського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та покладання обов`язку вчинити дії.

2. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12.06.2018 позов задоволено частково.

3. Не погодившись з зазначеним рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2018 апеляційну скаргу Міністерства оборони України повернуто особі, яка її подала.

5. 30.11.2018 Міністерство оборони України подало касаційну скаргу. Просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги та направити справу (апеляційну скаргу) для продовження розгляду.

6. Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2019 було відкрито касаційне провадження.



ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ



7. Відповідачем було подано апеляційну скаргу на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.06.2018, яку було підписано представником за довіреністю ОСОБА_6.

8. Разом з апеляційною скаргою було подано копію довіреності скаржника від 22.11.2017 (а.с. 180), видану за підписом директора юридичного департаменту Міністерства оборони України ОСОБА_2 . У довіреності вказано, що ОСОБА_2 діє на підставі наказу Міністерства оборони України від 30.12.2016 № 744. Цей наказ (або належним чином засвідчена його копія) суду надано не було. Довіреність дійсна до 31.12.2018.

9. Копія цієї довіреності була засвідчена самим представником.

10. Також в матеріалах справи також наявна копія довіреності (а.с. 130), видана на представництво інтересів Міністерства оборони України ОСОБА_6., засвідчена начальником північного територіального юридичного управління ОСОБА_5 . Наказ (або належним чином засвідчена його копія) про повноваження ОСОБА_5 Наказ (або належним чином засвідчена його копія), який підтверджує повноваження ОСОБА_5 в матеріалах справи також відсутній. Довіреність дійсна до 31.12.2017.



ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ



11. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2018 апеляційну скаргу відповідача повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України.

12. В ухвалі зазначено, що апеляційна скарга подана представником ОСОБА_6 . До апеляційної скарги додано копію довіреності від 22.11.2017, підписану директором юридичного департаменту Міністерства оборони України ОСОБА_2 Проте, будь-яких доказів на підтвердження наявності у директора юридичного департаменту Міністерства оборони України повноважень видавати та підписувати довіреності Міністерства оборони України не надано. У довіреності вказано, що ОСОБА_2 діє на підставі наказу Міністерства оборони України від 30.12.2016 № 744, проте цей наказ (або належним чином засвідчену його копію) відсутній.

13. Водночас, копію довіреності від 22.11.2017 засвідчено самим ОСОБА_6, доказів наявності у нього повноважень на вчинення такої дії не надано.

14. Крім того, всупереч Правилам організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 № 736/27181 напис про засвідчення копії не складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади особи, яка засвідчує копію, дати засвідчення копії, напис про засвідчення копії не скріплено відбитком печатки, на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа не проставлено відмітку "Копія".

15. Наявна в матеріалах справи копія довіреності (а.с. 130) також не засвідчена у визначеному законом порядку. Так, її засвідчено начальником північного територіального юридичного управління ОСОБА_5, проте будь-яких доказів наявності у нього повноважень засвідчувати довіреності Міністерства оборони України матеріали справи не містять.

16. Таким чином, додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, а отже в розумінні статей 55, 59 КАС, остання є неналежним представником у даній справі. Крім того, як зазначалося, доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала довіреність, надано не було.



ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ



17. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, зазначаючи, що в матеріалах справи міститься копія довіреності представника Міноборони України, яка подавалась до суду першої інстанції разом з відзивом на позов. Отже, суд першої інстанції вже перевірив та визнав повноваження представника Міноборони України ОСОБА_6

18. Зазначає, що відповідно до 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідних заяв, скарг, клопотань.



ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ



19. Верховний Суд, перевірив доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов такого висновку.

20. Верховним Судом неодноразово розглядались справи у яких правовідносини є подібними. Зокрема у справі №750/4345/18 постанова від 23.01.2019 було висловлено правову позицію:



"під час вирішення питання відповідності копії документу, що підтверджує повноваження представника, вимогам статті 59 КАС України слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документу, відсутність у довіреності повноважень представника на засвідчення копій документів від імені довірителя тощо.

Повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень, особливо під час звернення із заявами (скаргами) у термінових адміністративних справах (§ 2 глави 10 указаного Кодексу)".


................
Перейти до повного тексту