ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 909/32/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.,
та представників
позивача: Титич В.М. (ордер серії КВ № 350180 від 12.08.2019),
відповідача-1: не з`явились,
відповідача-2: Юхно К.О. (ордер серії КВ № 446187 від 10.09.2019),
третьої особи-1: не з`явились,
третьої особи-2: Музичук Л.В. (довіреність № 27-9314/19 від 30.05.2019),
розглянувши у відритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВС-Трейдінг"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019
та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2019
у справі № 909/32/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВС-Трейдінг"
до:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім";
2) Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк";
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014,
(ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 13.08.2019 розгляд касаційної скарги відкладався на 10.09.2019, а у судовому засіданні 10.09.2019 оголошувалась перерва до 16.09.2019),
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НВС-Трейдінг" (далі - ТОВ "НВС-Трейдінг") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім" (далі - ТОВ "Екстрім") та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014 укладено між ТОВ "Екстрім" та ПАТ "Дельта Банк" з порушенням ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки під час його укладення майно, яке за ним передавалося, перебувало під арештом. В свою чергу позивач, як іпотекодержатель майна, право вимоги на яке перейшло до нього на підставі договору про відступлення права вимоги від 24.05.2016, не може задовольнити свої вимоги за рахунок цього майна, адже воно (майно) в незаконний спосіб перейшло до ПАТ "Дельта Банк" на підставі оспорюваного договору.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2017, позов задоволено. Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014, реєстраційний номер 1173.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2017 рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своєї позиції Вищий господарський суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій: не надано оцінки оспорюваному договору на предмет наявності в ньому відомостей відносно заборон на відчуження спірної ділянки, її арешту, тощо; не з`ясовано, чи є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна повним та таким, що містить інформацію від початку реєстрації права власності на вказану ділянку за іпотекодателем цієї земельної ділянки; не вирішено питання наявності у сторін у справі пріоритету щодо спірної земельної ділянки, з урахуванням існування декількох іпотечних договорів, укладених в забезпечення різних кредитних договорів.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018, позов задоволено. Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014, реєстраційний номер 1173.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2018 рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своєї позиції Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій: не досліджено зібрані у справі докази, а також не надано оцінки доводам сторін, які мають значення для правильного вирішення спору по суті; не встановлено хто є іпотекодержателем за договором іпотеки № 194/Zкіп-09 від 22.01.2009 та за договором іпотеки від 29.12.2008 № 1902; досліджено лише наданий позивачем витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, не пересвідчившись, чи є вказаний витяг повним та таким, що містить інформацію від початку реєстрації права власності на вказану ділянку за іпотекодателем цієї земельної ділянки; не надано оцінки оспорюваному договору на наявність в ньому відомостей відносно заборон на відчуження спірної ділянки, її арешту, тощо, так само як і не з`ясовано, у разі внесення нотаріусом недостовірних даних до спірного договору, питання про притягнення його до відповідальності.
Крім цього, суд касаційної інстанції зазначив, що згідно з положеннями ст. 24 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній станом на 22.01.2009) правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. При цьому, системний аналіз приписів ст.ст. 4, 24 Закону України "Про іпотеку" та ст. 513 ЦК України дає підстави для висновку, що правочин, за яким відбувається відступлення права вимоги за договором іпотеки, повинен бути укладений з урахуванням вимог, що передбачені для укладення договору іпотеки, тобто має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації договору іпотеки.
За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2019 (суддя Максимів Т.В.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 (колегія суддів у складі: Дубник О.П. - головуючий, Желік М.Б., Скрипчук О.С.), у задоволенні позову відмовлено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Український промисловий банк" (далі - ТОВ "Укрпромбанк") (кредитором) та ТОВ "Новекс Дім" (позичальником) 23.12.2008 укладено кредитний договір № 194/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті).
В забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором між ТОВ "Укрпромбанк" та ТОВ "Новекс Дім" укладено іпотечний договір №194/Zкіп-09 від 22.01.2009, за умовами п. 1.1 якого банку в заставу передано земельні ділянки, а саме: земельну ділянку площею 1,5000 га, кадастровий № 2611092001220010355, та земельну ділянку площею 0,8490 га, кадастровий №2625886801:16: 1760581.
Також у забезпечення виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором між ТОВ "Укрпромбанк" та ТОВ "Екстрім" укладено іпотечний договір, посвідчений 29.12.2008 нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фріс П.Л., за реєстровим № 1902, відповідно до умов якого в заставу передано земельну ділянку площею 7,1566 га, кадастровий № 2611092001220010123, розташовану в с. Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, уч. Прохідний.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2010 у справі № 1/21-22/96 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) звернуто стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Новекс Дім" перед ТОВ "Укрпромбанк" за укладеними іпотечними договорами № 1902 від 29.12.2008 та № 194/Zкіп від 22.01.2009.
На виконання вказаного рішення суду видано наказ № 1769 від 20.09.2010.
ТОВ "Укрпромбанк" пред`явив вказаний наказ на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Постановою головного державного виконавця серії ВП №22191580 від 26.10.2010 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 1769 від 20.09.2010 та заборонено здійснювати відчуження визначеного майна боржника.
У зв`язку з відсутністю покупців арештованого майна та відмовою ліквідатора ТОВ "Укрпромбанк" залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, головним державним виконавцем винесено постанову серії ВП № 22191580 від 21.11.2012 про повернення виконавчого документа стягувачу.
ТОВ "Укрпромбанк" повторно звернув наказ № 1769 від 20.09.2010 на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби.
Згідно з постановою головного державного виконавця серії ВП №35772370 від 21.12.2012 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 1769 від 20.09.2010.
На підставі договору № 31-Л про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013, укладеного між ТОВ "Укрпромбанк", ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" та Національним банком України, Львівський апеляційний господарський суд постановою від 14.05.2014 замінив сторону стягувача у виконавчих провадженнях ВП № 35772370 та ВП № 21785088, що перебувають на виконанні у Відділі примусового виконання рішень державної виконавчої служби України, з ТОВ "Укрпромбанк" на його правонаступника - ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".
В свою чергу, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби 05.09.2014 відповідно до постанови серії ВП №35772370 замінено стягувача у виконавчому провадженні з ТОВ "Укрпромбанк" на його правонаступника - ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".
В подальшому, 24.05.2016 ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" та ТОВ "НВС-Трейдінг" уклали договір про відступлення права вимоги з Додатком 1 "Перелік документів" та Додаткову угоду до цього договору, відповідно умов яких до ТОВ "НВС-Трейдінг" переходять всі права і обов`язки за договорами забезпечення та основними договорами, в момент, визначений п. 1.3. договору, за винятком прав і обов`язків за іпотечними договорами, момент переходу яких до нового кредитора визначається на підставі угод, укладених у встановленому законом порядку. 04.10.2016 сторони підписали акт приймання-передачі документів, що засвідчують права, які переходять до ТОВ "НВС-Трейдінг".
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 04.11.2016 у справі №1/21-22/96 замінив сторону стягувача у виконавчих провадженнях ВП № 35772370 та ВП № 21785088, що перебувають на виконанні у Відділі примусового виконання рішень державної виконавчої служби України, з ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на ТОВ "НВС-Трейдінг".
Разом з тим, між ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "Новекс Дім" (позичальником) та ТОВ "Укрпромбанк" 21.02.2007 укладені кредитний договір № 70/К-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії, а між ТОВ "Укрпромбанк" (іпотекодержателем) та ТОВ "Екстрім" (іпотекодавцем) - договір іпотеки №152-Д, відповідно до умов якого предметом іпотеки є земельна ділянка площею 7,1566 га, кадастровий № 2611092001220010123, що розташована в с. Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, уч. Прохідний, яка надана в забезпечення вимог іпотекодержателя за кредитним договором №70/К-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії. Вказаний договір зареєстровано у Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек.
ТОВ "Укрпромбанк" та ТОВ "Екстрім" 03.09.2008 уклали договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки №152-Д від 21.02.2007, який зареєстровано у Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом з Державного реєстру іпотек.
В подальшому 12.03.2011 між ТОВ "Укрпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Соколовим О.Є. за реєстровим № 911, відповідно до умов якого ПАТ "Дельта Банк" набув права вимоги за кредитним договором № 70/К-07 від 21.02.2007 та за договором іпотеки від 21.02.2007 за реєстровим №152-Д.
13.05.2011 ПАТ "Дельта Банк" прийняв від ТОВ "Укрпромбанк" кредитний договір №70/К-07 від 21.02.2007, додаткові договори до нього, іпотечний договір №152-Д та договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №152-Д від 03.09.2008, що підтверджується актом приймання передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки, кредитних справ.
Між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Екстрім" 02.10.2014 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до умов якого ТОВ "Екстрім" в добровільному порядку передало у власність ПАТ "Дельта Банк" в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Новекс Дім" за кредитним договором № 70/К-07 від 21.02.2007 та на виконання іпотечного договору №152-Д від 21.02.2007 земельну ділянку площею 7,1566 га, кадастровий № 2611092001220010123, що розташована в с. Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, уч. Прохідний.
За твердженням позивача, він набув прав іпотекодержателя за іпотечним договором №1902 від 29.12.2008, проте не може задовольнити свої вимоги за рахунок заставного майна, оскільки з постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби серії ВП №35772370 від 12.02.2015 про повернення виконавчого документа стягувачу стало відомо, що земельна ділянка площею 7,1566 га, кадастровий № 2611092001220010123, є власністю ПАТ "Дельта Банк" на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014, укладеного між ТОВ "Екстрім" та ПАТ "Дельта Банк".
Посилаючись на те, що вказана земельна ділянка у незаконний спосіб перейшла у власність ПАТ "Дельта Банк", оскільки на час укладення договору перебувала під арештом, накладеним державним виконавцем, що порушує право позивача, як іпотекодержателя, останній звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: 1) позивач ТОВ "НВС-Трейдінг" не є іпотекодержателем за договором іпотеки від 29.12.2008 №1902, що позбавляє його права претендувати на предмет іпотеки, у зв`язку з тим, що не відбулося відступлення права вимоги в порядку, який передбачений чинним законодавством. Зазначений договір укладений з порушенням норм ст.ст. 4, 24 Закону України "Про іпотеку" та ст. 513 ЦК України, відповідно до яких правочин за яким відбувається відступлення права вимоги за договором іпотеки повинен бути укладений з урахуванням вимог, що передбачені для укладення договору іпотеки, тобто має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації договору іпотеки; 2) ПАТ "Дельта Банк" володів вищим пріоритетом щодо предмета іпотеки - земельної ділянки площею 7,1566 га, кадастровий №2611092001220010123, на момент укладення оспорюваного договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014, оскільки договір іпотеки від 21.02.2007 №152-Д зареєстрований в державному реєстрі іпотек раніше, ніж договір іпотеки від 29.12.2008 №1902, на який посилався позивач; 3) договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014 не містить інших відомостей відносно наявності або відсутності заборон на відчуження спірної земельної ділянки, крім заборон відчуження відповідно до іпотечного договору від 21.02.2007 №152-Д, з урахуванням змін, внесених: договором про внесення змін та доповнень, посвідченим 03.09.2008 за №3267, та договором про внесення змін та доповнень від 10.06.2014 за реєстровим №263; 4) при укладенні договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014 сторони дотримались вимог, які встановлені цивільним законодавством. Доказів притягнення нотаріуса до відповідальності за вчинення неправомірних дій під час реєстрації спірного договору матеріали справи не містять.
Додатково суд апеляційної інстанції зазначив, що іпотечним договором №152-Д, посвідченим 21.02.2007 (з урахуванням внесених змін), в пункті 6.4 передбачена заборона щодо передання у наступну іпотеку земельної ділянки, що є предметом іпотеки, без письмового дозволу іпотекодержателя.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.
Так скаржник зазначає, що:
- судами обох інстанцій не виконано вказівку Верховного Суду про необхідність встановлення хто ж є іпотекодержателем за договором іпотеки від 29.12.2008 № 1902;
- судами спотворено зміст правової позиції позивача, у зв`язку з її зведенням до захисту прав іпотекодержателя за договором іпотеки від 29.12.2008 № 1902;
- основу матеріального інтересу позивача складають права кредитора за вимогами до боржника, що випливають з кредитного договору № 194/К-08;
- визначаючи наявність пріоритету у ПАТ "Дельта Банк" на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки суди не врахували, що саме внаслідок реєстраційних дій стосовно запису з реєстраційним номером обтяження № 4532120 у Державному реєстрі іпотек, що проведені 03.09.2008, відбулись виправлення основних відомостей про реєстрацію спірної іпотеки, які змінили правову природу даної іпотеки в контексті визначення її пріоритету;