ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 920/792/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Озерчук М.М.
розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019
(головуючий - Остапенко О.М., судді: Грек Б.М., Отрюх Б.В.)
у справі № 920/792/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"
до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"
про стягнення 3197918, 69 грн.
Учасники справи:
представник позивача - не з`явився;
представник відповідача - Паламаренко Т.І.;
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 04.10.2019 Публічне акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - ПАТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", позивач) подало до суду позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (далі - ПАТ "Сумихімпром", відповідач) грошових коштів у загальному розмірі 3.197.918,69 грн., з яких: 394.873,36 грн. - 3% річних та 2.803.045,33 грн. - інфляційні втрати, нараховані за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань по договору поставки №27/14-09 від 14.09.2015.
2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій
2.1 11.02.2019 Господарський суд Сумської області ухвалив рішення про відмову у позові.
2.2 Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011 порушено провадження у справі №5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ "Сумихімпром", п.5 якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відтак, за висновком суду першої інстанції, нараховані позивачем в порядку приписів ст. 625 ЦК України 3% річних та втрати від інфляції є іншими санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань, які в силу ч.4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013), не застосовуються під час дії мораторію.
2.3 16.05.2019 Північний апеляційний господарський суд своєю постановою скасував рішення Господарського суду Сумської області від 11.02.2019 та прийняв нове рішення про задоволення позову.
2.4 Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступного:
- провадження у справі №5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" порушено ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011, а оскільки позивач звернувся до суду про стягнення інфляційних нарахувань на суму боргу та процентів річних за договором поставки за період 2015-2016 роки, а тому така заборгованість є поточною;
- мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №910/10889/17;
- станом на дату прийняття оскаржуваного рішення ПАТ "Сумихімпром" перебуває в судовій процедурі санації, постанова про визнання відповідача банкрутом у справі №5021/2509/2011 не виносилась і ліквідаційна процедура відносно нього не відкривалась.
- щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, судом першої інстанції помилково залишено поза увагою п.п.3.1, 3.2, 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", згідно з якими інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові;
- оскільки суми 3% річних та інфляційних втрат не являються неустойкою чи господарськими санкціями, такі суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
3. Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
3.1 14.09.2015 між ДП "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", правонаступником якого є позивач, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, було укладено договір поставки №27/14-09 (далі - Договір), за умовами якого (п.п.1.1, 3.3, 6.3) постачальник зобов`язався передати у власність покупцю Ільменітовий концентрат (далі - товар), а покупець зобов`язався прийняти і оплатити товар. Датою поставки товару вважається дата штампу станції відправлення постачальника, яка зазначена у залізничній накладній. Покупець має здійснити оплату товару протягом 30 банківських днів з моменту поставки партії товару.
3.2 На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей та залізничними накладними за період 2015-2016 роки, в яких зазначено дати поставок товару, його кількість та вартість. Зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило.
3.3 Відповідач здійснював оплату за переданий товар з порушенням строків, зазначених в Договорі, що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками та бухгалтерським аналізом взаєморозрахунків.
3.4 З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію №810-2/29-09 від 29.09.2016 на суму 11.031.323,15 грн. про сплату основної заборгованості, пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат.
3.5 Відповідач в листі №27-3165 від 10.11.2016 просив відкликати претензію, пояснивши прострочену заборгованість тимчасовою нестабільною фінансовою ситуацією на підприємстві відповідача.
3.6 Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2011 року за заявою ТОВ "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції" порушено провадження у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ "Сумихімпром", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Ухвалами господарського суду Сумської області від 05.07.2012, 07.08.2012 та 06.09.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.10.2012 задоволено клопотання комітету кредиторів і введено процедуру санації ПАТ "Сумихімпром", керуючим санацією боржника призначено його керівника - голову правління ПАТ "Сумихімпром" Лазаковича І.В., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Марченка Р.В. на строк здійснення процедури санації.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1 11.06.2019 ПАТ "Сумихімпром" подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду Сумської області від 11.02.2019.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1 Заявлені до стягнення 3% річних та інфляційні втрати відносяться до санкцій за неналежне виконання грошових зобов`язань, а тому не можуть бути застосовані до боржника відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка була чинна до 19.01.2013.
5.2 Поза увагою суддів попередніх інстанцій залишено доводи скаржника щодо невірно здійсненого позивачем розрахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
5.3 Посилавшись у позові на здійснення відповідачем оплати з порушенням строків, передбачених умовами укладеного між сторонами договору, позивач не надав доказів такого порушення з позовною заявою. Вже після направлення позову до суду та отримання відзиву на позов позивачем було надано до матеріалів справи копії банківських виписок про надходження коштів від відповідача, що суперечить ч.2 ст. 80, ч.2 ст. 164 ГПК України.
5.4 В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували поставку деяких партій товару.
6. Узагальнені доводи ПАТ "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", викладені у відзиві на касаційну скаргу
6.1 Позивач заперечував проти касаційної скарги, просив суд залишити оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін як таку, що ухвалена з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
6.2 Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову, врахувавши, що заявлені позивачем до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат не відносяться до неустойки чи господарських санкцій та не становлять конкурсну заборгованість, щодо яких поширює свою дію мораторій на задоволення вимог кредиторів.
6.3 Доводи скаржника про відсутність доказів на підтвердження здійснення позивачем поставки всіх партій товару спростовується матеріалами, наявними у справі.
6.4 Посилання скаржника на те, що позивач невірно розрахував заявлені до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних не відповідає дійсності, оскільки на відміну від відповідача, позивачем здійснено розрахунок позовних вимог з дотриманням вказівок, які містяться у постанові Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", яка є чинною.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
7.1 З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2 Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
7.3 В ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
7.4 В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання).