ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2019 року
м. Київ
Справа №909/702/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019
(головуючий - Бонк Т.Б., судді: Бойко С.М., Якімець Г.Г.)
та на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2018 (суддя Малєєва О.В.)
у справі №909/702/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Державного підприємства "Рожнятівтеплокомуненерго"
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 13.08.2018 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", позивач) подало позов про стягнення з Державного підприємства "Рожнятівтеплокомуненерго" (далі - ДП "Рожнятівтеплокомуненерго", відповідач) заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №1453/15-БО-15 від 31.12.2014 у розмірі 950481,74 грн, з них: 205991,92 грн - основний борг, 418388,55 грн - пеня, 38 945,11 грн - 3% річних, 287156,16 грн - інфляційні втрати.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині здійснення повної та своєчасної оплати коштів за поставлений природній газ, що призвело до виникнення заборгованості та стало передумовою для нарахування на суму боргу пені, інфляційних втрат та 3% річних.
2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій
2.1 14.12.2018 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, яким позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 205991,92 грн основного боргу, 41355,61 грн пені, 13096,19 грн 3% річних, 58701,07 грн інфляційних втрат, розподілено судові витрати. В задоволенні решти частини позову відмовлено.
2.2 Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу з оплати спожитого природного газу в січні-квітні 2015 року в розмірі 631336,95 грн з огляду на вимоги Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", оскільки на момент набрання чинності даним Законом заборгованість за отриманий природний газ у вказаному періоді відповідачем була погашена, внаслідок чого відповідні нарахування позивача підлягають списанню.
3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
3.1 31.12.2014 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України", як продавцем, та ДП "Рожнятівтеплокомуненерго", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу природного газу №1453/15-БО-15 (далі - Договір), за умовами якого (розділ 1) продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природній газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.
3.2 Відповідно до п.п.2.1, 3.3, 3.4 Договору продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 540 тис. куб. м. Приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
3.3 Згідно з п.п.5.5, 6.1, 7.2 Договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється відповідачем до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. У разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
3.4 В п.10.10 Договору передбачено, що він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.
3.5 В подальшому між сторонами було укладено додаткові угоди до Договору, які є його невід`ємними частинами, а саме: №1 від 24.02.2015, №2 від 11.03.2015, №3 від 07.04.2015, №4 від 29.07.2015, №5 від 30.07.2015, №6 від 15.10.2015, №7 від 22.10.2015, №8 від 02.11.2015, №9 від 25.11.2015.
3.6 На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ, про що сторонами було складено акти приймання-передачі від 31.01.2015 на суму 481128,01 грн, від 28.02.2015 на суму 456068,90 грн, від 31.03.2018 на суму 590301,30 грн; від 30.04.2015 на суму 218136,66 грн, від 31.10.2015 на суму 159138,07 грн, від 30.11.2015 на суму 226156,41 грн та від 31.12.2015 на суму 245196,96 грн, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками також без будь-яких зауважень чи заперечень.
3.7 Наявні у матеріалах справи банківські виписки по особових рахунках позивача свідчать про те, що відповідач оплачував заборгованість за договором несвоєчасно, а саме: за газ, спожитий в січні 2015 року, остаточно розрахувався 05.06.2015; за газ, спожитий в лютому 2015 року - 13.11.2015; за газ, спожитий в березні 2015 року - 18.05.2016; за газ, спожитий в квітні 2015 року - 18.05.2016; за газ, спожитий в жовтні 2015 року - 16.11.2017 (на вказану заборгованість інфляційні втрати, 3% річних, пеня не нараховувалися позивачем); остаточно розрахувався за газ, спожитий в листопаді 2015 року - 16.11.2017 (на вказану заборгованість інфляційні втрати, 3% річних, пеня не нараховувалися позивачем). Окрім того, відповідач частково погасив заборгованість за газ, спожитий в грудні 2015 року, перерахувавши 16.11.2017 кошти у сумі 39066,57 грн та 19.12.2017 - 138,47 грн.
У відповідача є заборгованість за газ, поставлений за договором у грудні 2015 році, у розмірі 205991,92 грн, що визнається відповідачем.
3.8 Заборгованість відповідача позивачем розраховано окремо по кожному періоду, а саме:
- за зобов`язаннями січня 2015 року нараховано 65835,54 грн пені, 3499,39 грн 3% річних, 119312,79 грн інфляційних;
- за зобов`язаннями лютого 2015 року нараховано 100566,01 грн пені, 5717,00 грн 3% річних, 74913,22 грн інфляційних;
- за зобов`язаннями березня 2015 року нараховано 169683, 32 грн пені, 12129,43 грн 3% річних, 23189,81 грн інфляційних;
- за зобов`язаннями квітня 2015 року нараховано 40948,06 грн пені, 4503,10 грн 3% річних, 11039,27 грн інфляційних;
- за зобов`язаннями грудня 2015 року нараховано 41355,61 грн пені, 13096,19 грн 3% річних, 58701,07 грн інфляційних.
3.9 Відповідач погасив заборгованість за природний газ отриманий в період січня-квітня 2015 року остаточно до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", тому суди застосували до спірних правовідносин приписи ч.3 ст. 7 вказаного Закону та, як наслідок, дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
3.10 Відносно здійснених нарахувань по основному боргу за грудень 2015 року, а саме 41355,61 грн пені, 13096,19 грн 3% річних, 58701,07 грн інфляційних втрат, суди дійшли висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1 20.05.2019 позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2018 в частині відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення 377032,94 грн пені, 25848,92 грн 3% річних, 228455,09 грн інфляційних втрат та прийняти нове рішення, яким названі позовні вимоги задовольнити.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1 Суди неправомірно застосували до спірних правовідносин норми Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", зокрема ч.3 ст. 7 цього Закону. Спірні суми коштів не підлягають списанню в порядку, визначеному цим Законом, з огляду на те, що відповідач не є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону, оскільки він не включений до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості згідно з вимогами та у порядку, передбаченими Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
5.2 Суди не врахували судову практику Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у справі №908/3211/16.
5.3 Сума основного боргу за укладеним між сторонами Договором відповідачем не погашена на 30.11.2016 і на момент подачі касаційної скарги складає 205991,92 грн, що свідчить про відсутність підстав для висновку про те, що на відповідача поширюється дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
6. Позиція Відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
6.1 Судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права.
6.2 Застосування до споживачів норми ч.3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" не ставиться в залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення заборгованості за спожитий природний газ до набрання чинності 30.11.2016 цим Законом.
6.3 Висновки в оскаржуваних судових рішеннях не суперечать судовій практиці Верховного Суду з розгляду подібних спорів.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права