ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/858/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 (судді: Коротун О. М., Суліма В. В., Пономаренко Є. Ю.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт"
до Фонду державного майна України,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - 1) Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", 2) Запорізької обласної ради професійних спілок,
про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст заяви про забезпечення позову та судових рішень
1.1. Приватне акціонерне товариство "Приазовкурорт" (далі - ПрАТ "Приазовкурорт") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою (з урахуванням заяви про зміну підстав позову), в якій просило визнати за ПрАТ "Приазовкурорт" право власності за набувальною давністю об`єкти нерухомого майна за адресою: вул. Волкова, 20, м . Бердянськ, Запорізька область, що складається з основної будівлі "А, В, В-1, Г, Е, Е-1, Ж, Ж-1, 3, З-1", прибудови "г, г-1, е, е-1, ж, ж-1, з, з-1", складу "С" та споруд; за адресою: вул. Волкова, 22, м. Бердянськ, Запорізька область, що складається з основних будівель "А", прибудови "а" та споруд; за адресою: бул. Тінистий, 12, м. Бердянськ, Запорізька область, що складається з основних будівель "А, Б", прибудов "а, а -1", ганку до "А", тамбуру "б", двох ганків до "Б", господарчої будівлі "В", паркану № 1, замощення І, II; за адресою: вул. Тінистий, 20, м. Бердянськ, Запорізька область, що складається з основних будівель "А, А1, Г", прибудови "г", тамбура "г-1", насосної "Б", альтанки "В", водопроводу "Д", воріт №1, №4, № 5, хвірток № 2, № 3, парканів № 6, № 7, бордюра № 8, замощення І, II, III, IV; за адресою: вул. Макарова, 61, м. Бердянськ, Запорізька область, що складається з основних будівель "А, А-1, А-2, А-З", прибудови "а", літнього будинку "Б" та споруд. (далі - нерухоме майно).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач володіє вказаними об`єктами понад десять років, вони відкрито використовуються позивачем у господарській діяльності та утримуються у належному технічному стані. На думку позивача, наведене відповідно до положень статті 344 Цивільного кодексу України дає підстави вважати, що ПрАТ "Приазовкурорт" набуло право власності на майно за набувальною давністю. Визнання права власності необхідне позивачу для здійснення законного володіння, користування та розпорядження нерухомим майном (підстави позову змінено згідно із заявою про зміну підстав позову, поданою 21.03.2019).
1.3. Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2019 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 21.03.2019.
1.4. ПрАТ "Приазовкурорт" подало 21.03.2019 до Господарського суду заяву про забезпечення позову, в якій просило: накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову; заборонити Фонду державного майна відчужувати, розпоряджатися і користуватися спірним майном; заборонити Фонду державного майна вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення продажу нерухомого майна.
1.5. Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що Фонд державного майна України як власник спірного нерухомого майна, визначений рішеннями господарських судів, має всі правові підстави розпоряджатися цим майном та вчиняти дії, спрямовані на його передачу в користування чи реалізацію. Державним виконавцем закінчено виконавче провадження по витребуванню спірного майна на користь Фонду державного майна України, за його результатом складені акти, які направлені позивачу. Реалізація спірного майна потягне за собою прийняття Фондом державного майна України відповідних рішень (у тому числі про затвердження результатів торгів) та вчинення відповідних дій (підписання контракту із переможцем торгів), що в свою чергу стане підставою для ініціювання заявником судових справ з метою визнання недійсними результатів таких торгів та укладених за їх наслідками контрактів, та, відповідно, ускладнить поновлення порушених прав позивача.
Крім того, заявником зазначалося, що ПрАТ "Приазовкурорт" понад десять років добросовісно, безперервно, відкрито володіло спірним нерухомим майном, яке було витребувано у нього за рішенням суду на користь держави в особі Фонду державного майна України. Враховуючи те, що Фонд державного майна України має всі необхідні правомочності щодо розпорядження майном, то є всі підстави вважати, що вчинення хоча б однієї з дій щодо майна (відчуження, розпорядження, користування) ускладнить виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист порушених прав позивача.
1.6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 (суддя Курдельчук І. Д.) заяву ПрАТ "Приазовкурорт" про забезпечення позову задоволено частково. З метою забезпечення позову ПрАТ "Приазовкурорт" до Фонду державного майна України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Запорізької обласної ради професійних спілок, про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, вжито заходи забезпечення позову, а саме заборонено вчиняти будь-які дії спрямованої на проведення продажу такого нерухомого майно:
- по клінічному санаторію "Лазурний", який розташовано за адресою:
вул. Волкова, 20, м. Бердянськ, Запорізька область, та складається з основних будівель: приміщення літера "А" (їдальня) загальною площею 4707,30 кв.м.; приміщення літера "В, В1" (склад/овочесховище) загальною площею 314,4 кв.м.; приміщення літера "Г, г, г1" (адміністративний корпус та прибудови) загальною площею 1659,6 кв.м.; приміщення літера "Е Е1, е, е1" (спальний корпус №9-10 та прибудови) загальною площею 3275,4 кв.м.; приміщення літера "Ж Ж1, ж, ж1" (спальний корпус №11-12 та прибудови), загальною площею 3221,8 кв.м.; приміщення літера "З З1, з, з1" (спальний корпус №13-14 та прибудови) загальною площею 3192,1 кв.м.; приміщення літера "С" (склад) загальною площею 329,5 кв.м.;
вул. Волкова, 22, м. Бердянськ, Запорізька область, та складається з основних будівель: Приміщення літера "А, а" (корпус №15) загальною площею 1031,2 кв.м.;
- по клінічному санаторію "Бердянськ", який розташовано за адресою:
бул. Тінистий, 12, м. Бердянськ, Запорізька область, та складаються з основних будівель: приміщення літера "А, а, а1" (спальний корпус №1 та прибудови) загальною площею 558,5 кв.м. приміщення літера "Б, б" (адміністративний корпус та тамбур) загальною площею 773,9 кв.м,; приміщення літера "В" (господарча будівля) загальною площею 12,3 кв.м.;
бул. Тінистий, 20, м. Бердянськ, Запорізька область, та складаються з основних будівель приміщення "А, А1" (спальний корпус №10), загальною площею 573,9 кв.м., приміщення " Б" (насосна) загальною площею 18,0 кв.м.; приміщення "Г, г, г1" (спальний корпус №10-А, прибудова та тамбур) загальною площею 78,4 кв.м.; приміщення "В" (альтанка) загальною площею 68,0 кв.м.;
вул. Макарова, 61, м. Бердянськ, Запорізька область, та складаються з основних будівель приміщення "А" (їдальня) загальною площею 1274,0 кв.м. приміщення "А1, а" (кінозал та прибудова) загальною площею 311,3 кв.м., приміщення "А2" (лікувальний корпус) загальною площею 824,7 кв.м. приміщення "А3" (спальний корпус) загальною площею 1358,6 кв.м. приміщення "Б" (літній будинок), загальною площею 25,3 кв.м.
1.7. Суд першої інстанції, посилаючись на статті 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, виходив з того, що позивачем документально підтверджено те, що спірне нерухоме майно перебуває у розпорядженні відповідача і в останнього може виникнути намір реалізувати вказане майно на публічних торгах. Обраний заявником захід забезпечення позову є співмірним і адекватним, оскільки позивач просить накласти арешт на нерухоме майно, яке є предметом позову, і у випадку його відчуження виконання рішення буде неможливим. Решта способів забезпечення була відхилена судом першої інстанції з огляду на те, що заборона вчинення дій з продажу майна повною мірою відповідає принципам забезпечення позову та належним чином захищає інтереси заявника.
1.8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 скасовано. У задоволенні заяви ПрАТ "Приазовкурорт" про забезпечення позову відмовлено. Судові витрати за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції за розгляд заяви про забезпечення позову покладено на ПрАТ "Приазовкурорт".
1.9. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвала суду першої інстанції прийнята передчасно, внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, що призвело до порушенням норм матеріального та, відповідно, процесуального права. Судом першої інстанції не враховано положення статті 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та невірно застосовано статті 136, 137 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та достатніх доказів здійснення будь-яких передбачених статтею 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" дій щодо спірного майна, а судом першої інстанції не наведено здійснення відповідачем будь-яких передбачених зазначеною статтею дій. Саме лише припущення (без належних доказів) про можливість реалізації майна не може бути належним обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову.
2. Короткий зміст касаційної скарги
2.1. Не погодившись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019, ПрАТ "Приазовкурорт" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 скасувати, ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 залишити без змін.
2.2. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України. ПрАТ "Приазовкурорт" наголошує, що судом першої інстанції було встановлено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення про задоволення позову, оскільки, як зазначає скаржник, під час розгляду апеляційної скарги представник Фонду державного майна України на запитання суддів колегії підтвердив, що планує здійснити відчуження спірного майна, оскільки це є його єдиною функцією.
Крім того, в касаційній скарзі скаржник зазначив про розміщення (станом на 03.07.2019) на сайті Фонду державного майна України інформації про те, що Запорізьке регіональне відділення Фонду державного майна України вивчає попит на майно громадських об`єднань колишнього СРСР, а саме на об`єкти нерухомого майна по вул. Волкова, 22, м. Бердянськ (клінічного санаторію "Лазурний").
3. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
3.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи та заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
3.2. Предметом судового розгляду є заява ПрАТ "Приазовкурорт" про забезпечення позову, заявленого до Фонду державного майна України, про визнання права власності на спірне нерухоме майно.