У Х В А Л А
18 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/272/19
Провадження № 11-956заі19
Суддя Великої Палати Верховного Суду Анцупова Т. О.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 9901/272/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 10 квітня 2019 року № 111дп-19 "Про накладення на прокурора Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення".
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Відповідно до частини третьої статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Перевіряючи апеляційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
1. Сплата судового збору
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В порушення зазначених вимог документ про сплату судового збору або копію документа, який надає пільги щодо його сплати, до скарги не додано.
Водночас в апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого останній посилається на свій незадовільний майновий стан.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас Законом України "Про судовий збір" передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовані законом.
Суд звертає увагу скаржника, що з метою розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони, до суду мають бути подані відповідні докази за попередній календарний рік (тобто, якщо клопотання про звільнення від сплати судового збору подано у 2019 році, то до нього додаються докази щодо майнового стану сторони у 2018 році, які охоплюють період з 01 січня 2018 по 31 грудня 2018 року).
Однак скаржником не надано жодного доказу, відповідно до якого суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, зокрема, враховуючи розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік.